Бібліотека знову працює!

Шановні користувачі!
У зв’язку зі змінами в карантинних обмеженнях бібліотека знову працює та обслуговує користувачів.
Чекаємо Вас з 5 травня!

День перемоги

victoryЩіро вітаємо Вас з 9 травня – Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Відповідно до Конституції України, спираючись на резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року № A/RES/59/26 та від 2 березня 2010 року № A/RES/64/257, прагнучи розвивати та зміцнювати незалежну, демократичну, правову державу, усвідомлюючи, що Друга світова війна 1939-1945 років, що розпочалася внаслідок домовленостей націонал-соціалістичного (нацистського) режиму Німеччини та комуністичного тоталітарного режиму СРСР, стала найбільшою трагедією людства у XX столітті, зважаючи на те, що під час Другої світової війни 1939-1945 років націонал-соціалістичним (нацистським) та комуністичним тоталітарним режимами на території України було вчинено численні злочини проти людства та людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого Україні та Українському народові було завдано величезних втрат, відзначаючи всесвітньо-історичне значення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, віддаючи данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни 1939-1945 років та зважаючи на необхідність постійного піклування про ветеранів війни, учасників визвольного руху та жертв нацизму, з метою збереження пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років Верховна Рада України прийняла Закон України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років”.

Шановні користувачі!
8-9-10 травня –  вихідні дні.
Чекаємо на вас  з 11 травня.

Виставка місцевих видавництв «Миколаївська книга-2021» відкривається!

#Миколаївськакнига

Виставка місцевих видавництв «Миколаївська книга» є однією із центральних подій миколаївського культурного року.

Книжковий форум щорічно відбувається наприкінці квітня та приурочений до Всесвітнього дня книги і авторського права, який відзначається 23 квітня. Історія Форуму розпочалася ще в 2003 році, коли Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького ініціювала ідею створення локації, де могли б зустрічатися люди, зацікавлені в розвитку миколаївського культурного літературного середовища – автори книг і видавці, митці, любителі читання, де можна поспілкуватися, відпочити, наповнитися новими ідеями і враженнями, придбати нові книжки.

Щороку до культурних подій Форуму як до справжньої оази тягнуться поціновувачі творчості миколаївських авторів. Тут відбуваються літературні читання, автограф-сесії від миколаївських письменників, театралізовані перфоманси, музичні вечори, бібліоночі тощо. Їх настільки багато, що програма подій кожного року розписана по годинах. Якщо в інтернеті задати пошук «виставка видавництв «Миколаївська книга», вас накриє хвиля приємних спогадів і пам’ятних фото подій, дорогих серцю облич. Багатьох постійних учасників книжкового форуму вже немає серед нас…Валерій Бойченко, Валерій Карнаух, Юрій Крючков, зовсім недавні втрати – Дмитро Кремінь, Олександр Кремко, Володимир Пучков… Нищівний вірус продовжив трагічний рахунок серед відомих миколаївців – бібліотекар Андрій Алієв, науковиця та письменниця Інна Гаврилова, видавець Віктор Швець…

Понад рік ми всі живемо у новій реальності. Слово «скасовано»  перекреслило багато очікувань.  Проте життя продовжується, і ми не скоряємося викликам долі та кажемо: «Миколаївській книзі-2021» – бути!!! В минулому році виставка вперше відбулась у віртуальному форматі. У цьому році вона також відбудеться онлайн з 19 по 24 квітня.

10 миколаївських видавництв та видавничих центрів, а саме видавці Ірина Гудим, Василь Торубара, Лев Траспов, Павло Шамрай, Віктор Швець, видавництва «Іліон» та «Яслав», видавничі центри МОІППО, НУК ім. адмірала Макарова, ЧНУ ім. П. Могили презентують 113 нових книг.

Традиційно головним організатором виступає Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького (ЦМБ, http://niklib.com), захід відбувається за підтримки управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Миколаївської облдержадміністрації та управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради (https://cultura.mkrada.gov.ua). Партнерами цьогорічної виставки є: Миколаївська обласна бібліотечна асоціація (МОБА, https://moba.net.ua), Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.О. Лягіна (ОДБ, http://www.laginlib.org.ua), Центральна міська бібліотека для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка (ЦДБ, http://kinder.mksat.net), Науково-педагогічна бібліотека м. Миколаєва (НПБ, https://library.mk.ua).

Головними точками онлайн-доступу до подій «Миколаївської книги-2021» стануть сайти, ютуб-канали, фейсбук-акаунти, блоги організаторів та партнерів.

Онлайн-контент виставки представлений широким спектром відеопродукції: екскурсіями, оглядами, інтерв’ю з книговидавцями та авторами, буктрейлерами на книги миколаївських авторів, відеопрочитаннями творів тощо. На віртуальних відвідувачів чекають прямі ефіри у фейсбуку та на платформі ZOOM з відомою краєзнавицею Тетяною Губською, авторкою фентезійних романів Оленою Півненко, літературною дебютанткою, філологинею Олександрою Філоненко, дитячими авторками Ольгою Славною, Тетяною Свірською, яких представлять ЦМБ ім. Кропивницького, ОДБ ім. В.О. Лягіна, НПБ.

На бібліотечних сторінках у фейсбуку для городян спалахне флешбук «Літературні смаколики від миколаївських письменників», організований ЦДБ ім. Ш. Кобера та В. Хоменка та її філіями (більш докладна інформація на блозі «Бібліотека міста N» https://wp.me/pH55Z-4a9).

У Всесвітній день книги і авторського права містяни познайомляться з результатами ХV обласного конкурсу «Краща Миколаївська книга», відбудеться прем’єра буктрейлерів до книг-переможниць, створених фахівцями ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького та її філій.

Вперше в межах програми виставки буде представлено авторський ютуб-проект «Альтанка» (http://surl.li/qtvb) від букблогера Костянтина Картузова. Понад 20 миколаївських авторів стали гостями його імпровізованої відеостудії.

Виставка фінішує сюжетом від молодого оглядача культурних новин Романа Галкіна на Talk-блозі «Літсуботи» – новому креативному проекті ЦМБ ім. М. Л. Кропивницького.

Будьте з нами весь фестивальний тиждень!

Дивіться, читайте, обмінюйтесь думками!

Слідкуйте за подіями «Миколаївської книги-2021» за гештегами #Миколаївськакнига,  #ЧитайМиколаїв, #Твоябібліотекапоруч.

Словесні коштовності від поетів

Поезія в контексті глобальної культури завжди є актуальною. Навіть хто її не читає, опосередковано перебуває під впливом її шедевральних текстів. Ось і на цей раз поетичне різноголосся що його модерувала я, відбулося у науково-педагогічній бібліотеці.
Таким поетичним різноголоссям постали літературні тексти Ліни Костенко, Дмитра Креміня, Валерія Бойченка, Миколи Вінграновського, Бориса Мозолевського Еміля Январьова, та Володимира Пучкова. Учасники заходу, члени НСПУ Ольга Червякова, Галина Запорожченко Тетяна Свірська, Людмила Щетінінна, Аркадій Суров читали свою поезію довірливої та затишної тональності: інтимна, філософська лірика, та поезії, присвячені місту Миколаєву.
Присутні люди, на поетичному вечорі «Майстерність пера – зворушливість серця», також долучилися до дійства, читали улюблені поезії. Серед них були учитель-історик Леонід Ржепецькиий, журналіст Тетяна Даниленко, директор бібліотеки Костянтин Картузов та інші.
Всесвітній День поезії безумовно вдався. Ця добра звістка у період підступної пандемії.
Віра Марущак, голова МОО НСПУ

Методична лабораторія

Зустріч вихователів-методистів ЗДО у рамках діяльності методичної лабораторії “7 Ідей” за четвертою темою здавалась буде не складною у продукуванні варіантів ідей роботи з педагогами, бо останнім часом зявилося багато матеріалів про створення предметно-просторового розвивального середовища у групах.
Підготовлена спеціалістами науково-педагогічної бібліотеки віртуальна та реальна виставка професіональних джерел була цьому підтвердженням. Втім реальна практика іноді ставить педагогів у глухий кут. Й ми теж у нього потрапили, коли шукали відповіді на запитання “Які конкретні прийоми та педагогічні засоби реально допомагають мотивувати дітей до самостійної діяльності у створеному середовищу? Де у режимі дня знайти час для самостійної діяльності?”
Саме завдяки тому, що методична лабораторія діяла офлайн, у комфортних для діалогу умовах, цей кут вже не виглядав глухим. Професійні ідеї з’явилися й чекаємо подальших зустрічей для продуктивної взаємодії.

Нові ідеї

У рамках проєкту “7 Ідей” відбулася третя зустріч вихователів-методистів закладів дошкільної освіти міста, які випробували свої знання та вміння з питань розвитку інклюзивної освіти та ролі вихователя в організації взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами.
Тема обговорення для всіх виявилася дискусійною. Під час роботи учасники лабораторії часто відходили від основної мети – визначення форм та змісту роботи з педагогами щодо опанування критерій та індикаторів самооцінювання якості освітньої діяльності, визначених Державною службою якості освіти в Україні. І це є зрозумілим, адже кожний індикатор потребував конкретизації вимог та реальних прикладів щодо інструментів оцінювання. Живий діалог, професійні пропозиції стали корисними у вибудовуванні методичної роботи з педагогічними кадрами. А тематичний огляд віртуальної виставки “Інклюзивна освіта – це обізнаність і компетентність під час роботи з багатоманітністю”, який здійснила Шутяк Лілія Валентинівна, провідний бібліограф науково-педагогічної бібліотеки, налаштував вихователів-методистів на подальші пошуки.

Філософ, поет, педагог Валентина Іванівна Мітіна

18 березня на черговому засіданні клубу «Позиція» відбувся творчий вечір Валентини Іванівни Мітіної, присвячений її 70-річному ювілею.
Тема засідання, що запропонувала ювілярка, – «Одного разу… 20 років потому», як пояснив директор бібліотеки, має подвійний зміст. З одного боку, саме 20 років тому, у стінах бібліотеки відбулася студія «Подіум», яка відкрила широкому загалу філософа і поетесу Валентину Іванівну Мітіну (поетичний псевдонім – Єва Гіан). Ініціатором та організатором цього заходу була тодішня директорка бібліотеки Т.І. Роскіна, а нагодою – 50-річний ювілей В.І. Мітіної.

З другого боку, як відмітив В.Ф. Фальов, саме тоді виникла ідея клубу «Позиція», (спочатку – «Перспективи»), 20-ти річна історія якого знайшла своє відображення у слайд шоу з більше ніж 100 фото світлин, яке підготувала бібліотека.
Далі К.М. Картузов представив присутнім виставку наукових статей, поетичних публікацій та спільних робіт авторки зі студентами.
Продовженням вечора був перегляд фільму «Скрипка душі», що вийшов на Миколаївському обласному телебаченні 20 років тому, присвячений 50-ти річному ювілею В.І. Мітіної.

Свої привітання висловив Президент клубу І.Л. Шпачинський, відмітивши, що саме завдяки Валентині Іванівні обрав шлях філософії…
Музичний супровід, що стало вже доброю традицією, представила Л.М. Голубовська. Першим твором став «Регтайм» для флейти і фортепіано В. Сатарова (В. Овсянникова –  флейта, Л. М. Голубовська – фортепіано).

З оглядом літератури виступила С.С. Братухіна, (поетичний псевдонім Олена Світла), виділивши рукопис філософа Павла Верісага, подарований В.І. Мітіною бібліотеці, щоб кожен бажаючий мав змогу ознайомитись з оригінальною системою «останнього ідеаліста». Серед експозиції майже 50 статей і три збірки «Верісагівських читань» присвячені Павлу Верісагу, а також мемуар у 30-томній Всеукраїнській енциклопедії “Реабілітовані історією”. С.С. Братухіна представила і поетичний наробок ювілярки – авторську збірку “Под сенью слов” і численні публікації у миколаївських альманахах «Освітянські вітрила», «Глаголь добро», «Мова рідна» та ін.

Продовжив вечір відео сюжет «Афоризми на Стапелі», що вийшов на Миколаївському телебаченні 20 років тому.
Другий ведучий зустрічі В.Ф. Фальов привітав Валентину Іванівну віршами. Прозвучали “Благодарение”, “С днём рождения!”, “Реверанс”, після чого поет надав слово для привітання аудиторії.

Виступили поети Н. С. Щедрова, А. Суров, співачка Л. Сурова, голова Національної спілки композиторів м. Миколаєва, к.і.н. О. Н. Таганов, поетеса Е. В. Пантелеєва, працівники бібліотеки і члены філософського клубу. Прозвучало багато теплих слів і сердечних побажань.

Далі Валентина Іванівна представила присутнім ювілейну афішу, виконану художницею бібліотеки Я. Івановою та висловила подяку НПБ за багаторічну співпрацю. За словами ювілярки, тісна дружба з бібліотекою надихнула на дорогі її серцю поетичні рядки та філософські публікації, в тому числі, у виданнях «БібліоАс», «Глаголь добро», в яких вона досліджувала роль НПБ як наукового, інформаційного та культурно-дозвіллєвого центру у місті Миколаєві.

В.І. Мітіна запропонувала присутнім прослухати пісню на її вірші “Заповедные дни” (композитор – Н.Круміленко, акомпаніатор – Л.Голубовська, виконавець – В.Овсянникова), а продовжив вечір самий новий, (січень 2021), відео сюжет «Триолети», який завершився однойменною літературно-музичною композицією на вірші Єви Гіан та акомпонімент Л.М. Голубовської.

Підвів підсумки вечора Президент клубу І.Л. Шпачинський, а спілкування з ювіляркою продовжувалося під музику сучасного українського композитора Ю. Довжикова у супроводі флейти і фортепіано.

Нова зустріч методичної лабораторії

Друга зустріч методичної лабораторії «7 Ідей» об’єднала вихователів-методистів ЗДО навколо актуальної теми «Створення психологічного комфорту у закладу та забезпечення емоційного благополуччя вихованців». У нагоді були професійні джерела, підготовлені фахівцями бібліотеки!

Методична лабораторія «7 Ідей»

Розпочата діяльність вихователів-методистів закладів дошкільної освіти у проєкті “Методична лабораторія «7 Ідей», яка відбуватиметься на базі Науково-педагогічної бібліотеки у рамках консультативного супроводу щодо розроблення у закладах внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Метою діяльності лабораторії є об’єднання професійних спільнот задля реалізації річних завдань, сформованих для опанування педагогами критерій та індикаторів самооцінювання якості освітньої діяльності; напрацювання варіантів методичної діяльності за визначеними завданнями; обговорення та опанування корисною інформацією про шляхи у зміні підходів в організації освітнього процесу. Цінним є інформаційний супровід спеціалістів бібліотеки, які для зустрічей готують виставку фахових джерел та літературний покажчик за темою.
Перша зустріч присвячена темі фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей.

Володимир Рюмін “Таємниця атлантів”

В. В. Рюмин. Тайна Атлантов. — Миколаїв: Вид. Ірини Гудим, 2020 — 284 с. – ISBN 978-617-576-138-0.

Упорядник видання Володимира Рюміна “Таємниця атлантів” Лариса Левченко передала в дарунок бібліотеці примірник книги видатного миколаївського інженера та педагога.
Це видання є першою публікацією історико-фантастичної повісті «Тайна Атлантов», віршів і особистих документів Володимира Рюміна з архівного фонду цього видатного вченого і письменника, що зберігається в Державному архіві Миколаївської області.
За життя автора ці твори не були надруковані. У 1966 р. дружина Володимира Рюміна, Тетяна, впорядкувала його архівний фонд і передала в дар архіву. Неопубліковані твори були виявлені серед інших архівних документів фонду та підготовлені до публікації директоркою архіву, доктором історичних наук Ларисою Левченко.
Видання розраховано на широке коло читачів, а також на біографів і літературознавців, які досліджують життя та творчість Володимира Рюміна.

Володимир Володимирович Рюмін (1874–1937 рр.) – учений, письменник, інженер, педагог, популяризатор ідей К. Ціолковського – після закінчення Харківського технологічного інституту приїхав до Миколаєва й все життя прожив у нашому місті. Він викладав фізику, хімію та інші технічні дисципліни в Миколаївському технічному залізничному училищі та Миколаївському середньому механіко-технічному училищі. Володимиром Рюміним у Миколаєві були засновані й видавалися журнали «Физик-любитель» (1904-1908 рр.) та «Электричество и жизнь» (1910-1918 рр.), які стали широко популярними й досі до них звертаються учені та аматори технічних галузей науки. Протягом своєї наукової та письменницької діяльності Володимир Рюмін написав понад 1000 статей і більше 200 книг. Свого часу його наукові й творчі праці видавалися величезними накладами й розходилися по всій Російській імперії, а потім – Радянському Союзові. Вони були перекладені білоруською, болгарською, німецькою, татарською, туркменською, грузинською, азербайджанською мовами.