Інклюзивні практики в ЗДО

ЮНЕСКО розглядає інклюзію як підхід, що «динамічно розвивається, полягає в позитивному відношенні до різноманітності учнів і в сприйнятті індивідуальних особливостей не як проблеми, а як можливості для збагачення процесу пізнання». Тому рух у напрямі інклюзії – це не тільки технічна або організаційна зміна, але і своя філософія.

Ідея: Розвивати професійну компетентність педагогів з питань інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами

Індекс інклюзії в широкому розумінні розглядає шляхи включення в освітній процес усіх, а не тільки дітей з особливими освітніми потребами.
Відповідно до Індексу інклюзії, ключовими принципами забезпечення інклюзивної освіти є такі: розуміння інклюзії, подолання бар’єрів на шляху участі у навчальному процесі, забезпечення ресурсів, спрямованих на підтримку навчання та участі у навчальному процесі та підтримку багатоманітності. Успішність інклюзивного навчання залежить від усвідомлення вихователями  важливості командного підходу в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, ролі кожного члена команди психолого-педагогічного супроводу та можливих шляхів співпраці з батьками дітей з особливими освітніми потребами як рівноправних членів команди.

Андрущенко, О. О. Організація інклюзивної освіти в дошкільному навчальному закладі / О. О. Андрущенко  // Дитина з особливими потребами. – 2016. – № 2. – С. 5–7.

Питання пошуку ефективних шляхів організації інклюзивної освіти, зокрема в дошкільному навчальному закладі (ДЗН), набуває дедалі більшої актуальності. З метою окреслення цього питання звернемося до визначення мети, завдань, принципів та інших теоретико-методичних основ інклюзивної освіти. Метою інклюзивної освіти є створення в навчальному закладі умов для здійснення інтегрованого виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Бобир, В. Інклюзія: реальні кроки в наявних умовах : з досвіду роботи районної творчої групи / В. Бобир, О. Іванюк // Дошкільне виховання. – 2016. – № 2. – С. 16-19.

Пропонуємо вашій увазі матеріали з досвіду роботи районного управління освіти та зразки оформлення документації.

Величко, Д. В. Особлива дитина – особлива турбота / Д. В. Величко, О. В. Величко // Логопед. – 2020. – № 2. – С. 16-17.

Цього року статус нашої групи в дитячому садочку змінився, у нас з’явилися діти з обмеженими можливостями. Таким досвідом дуже хочеться поділитися, бо особлива дитина потребує й особливого ставлення, і водночас їй потрібна соціальна адаптація як звичайної дитини. Важливою ланкою дошкільної освіти є впровадження інклюзивної освіти в повсякденну діяльність дітей дошкільного віку. В цьому є свої переваги і свої недоліки.

Гладун, О. Дитина з порушеннями зору в інклюзивному освітньому просторі : семінар-практикум для педагогів / О. Гладун // Дошкільне виховання . – 2020. – № 1. – С. 17-19.

Створюючи інклюзивне освітнє середовище, важливо враховувати особливості сприймання довкілля вихованцями з різними порушеннями. Для цього педагогам необхідно пройти спеціальну підготовку. Подивитися на світ очима дітей з різними офтальмологічними діагнозами та відчути на собі труднощі, які можуть виникати в них на шляху пізнання, допоможе тренінг у колі колег.

Дичківська, І. Інклюзивна освіта: шляхи впровадження / І. Дичківська // Дошкільне виховання. – 2013. – № 12. – С. 3-6.

Сьогодні проблемам включення дітей з особливими потребами до соціального життя й загальноосвітнього простору приділяється особлива увага. Так, на Всеукраїнській конференції, організованій МОН України (“ДВ”, 2013, №6), впровадження інклюзивної освіти визначено як одне з важливих завдань. Водночас реалізувати його у нинішніх умовах непросто. На допомогу керівникам і педагогам подаємо своєрідний алгоритм уведення інклюзивної практики в роботу дитсадка.

Дятленко, Н. Розвиток дошкільного навчального закладу на основі інклюзивних цінностей / Н. Дятленко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2014. – № 9. – С. 30-38.

Кожний педагогічний колектив має право самостійно визначатися з першочерговими й другорядними цілями розвитку дошкільного закладу. Незамінним інструментом для вироблення та реалізації ндивідуальної стратегії розвитку дошкільного закладу на основі інклюзивних цінностей є індекс інклюзії. Тож продовжуємо розмову про те, як працювати з індексом інклюзії.

Євтушенко, С. Організація роботи з дітьми, що мають обмежені можливості здоров’я / С. Євтушенко, О. Бикова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. – № 11. – С. 16-21.

Сьогодні, коли кількість дітей, що мають обмежені можливості здоров’я, зростає, актуальним стає пошук нових форм надання їм корекційної психолого-педагогічної допомоги. Держава надає можливості таким дітям відвідувати навчальний заклад будь-якого типу за наявності у нього відповідних умов для корекційної роботи.

Іванюк, О. Організація єдиного інклюзивного освітнього простору : досвід Святошинського району міста Києва / О. Іванюк, В. Бобир // Дошкільне виховання. – 2018. – № 10. – С. 10-15.

Успішність упровадження інклюзивної освіти залежить від багатьох чинників. Серед них підтримка проєкту на різних рівнях — від колективу закладу до місцевого управління освіти, від дітей до батьківської громади. Своїм досвідом забезпечення широкої взаємодії діляться педагоги одного з районів столиці.

Калашник, В. Створення освітнього простору на основі індексу інклюзії / В. Калашник, О. Кудрявцева // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. – № 2. – С. 8-16

Сучасний дошкільний заклад потребує невпинного цілеспрямованого розвитку, зокрема у напрямі створення такого освітнього простору, який рівноцінно задовольняв би потреби й можливості як здорових дітей, так і дітей з особливими потребами. Створити такий освітній простір дасть змогу упровадження в практику роботи дошкільного закладу інклюзивних цінностей, які педагоги мають інтегрувати в освітній процес.

Кравченко, Г. Ю. Інклюзивна освіта в ДНЗ / Г. Ю. Кравченко, Г. О. Сіліна. – Харків : Видавництво “Ранок”, 2014. – 176 с. + 1 эл. опт. диск. – (Сучасна дошкільна освіта).

Мета посібника – вирішення актуальної проблеми інклюзивного освітнього простору в загальноосвітніх навчальних закладах. У книзі розкрито питання науково-теоретичного, управлінсько-методичного, та психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання дітей з особливими потребами; висвітлено досвід проектної діяльності навчальних закладів; представлено інноваційні підходи до реалізації завдань інклюзивного навчання в освітній практиці та конкретні приклади впровадження освітніх напрацювань.

Крикун, А. Професійна адаптація вихователів дошкільної освіти до роботи з дітьми в інклюзивних групах / А. Крикун // Імідж сучасного педагога. – 2011. – № 8/9. – С. 93-95. – Бібліогр. в кінці ст.

У статті охарактеризовано процес професійної адаптації вихователя дошкільного навчального закладу до роботи з дітьми з особливими потребами в інклюзивній групі. Звернено увагу на проблему участі педагога в трансформуванні науково-педагогічних ідей у практику. Запропоновані шляхи формування професійної готовності вихователя дошкільних навчальних закладів до роботи в інклюзивних групах.

Крикун, А. Психолого-педагогічні умови реалізації компетентнісного підходу в сучасній інклюзивній освіті / А. Крикун // Рідна школа. – 2013. – № 11. – С. 77-80. – Бібліогр.: 16 назв.

Орієнтація освіти на дитиноцентризм потребує від педагога визначання вектора особистісного становлення кожної дитини з урахуванням її особливостей.У зв“язку з цим необхідне оновлення підходів щодо управління освітніми закладами, пошук шляхів розбудови освіти на основі створення нової практики дошкільної та початкової освіти, впровадження інноваційних науково-методичних розробок, що забезпечить формування ключових компетеностей дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку.

Мартинчук, О. Інклюзивна освіта: ідея, практика і суспільна цінність / О. Мартинчук // Дошкільне виховання – 2018. – № 10. – С. 2-5.

Упровадження інклюзії у практику роботи дитсадків — одна з ключових напрямів реформування нашої освітньої системи. Водночас і один з найскладніших:
– чи готові до інклюзії дошкільні заклади й українське суспільство?
-які перешкоди нам належить подолати?
-які здобутки ми вже маємо?

Миронова, С. Особливості інклюзивної дошкільної освіти / С. Миронова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. – № 11. – С. 8-15

Аналіз закордонної практики свідчить, що інклюзивна освіта передусім є можливою для дітей з нерізко вираженими вадами психофізичного розвитку. Це, зокрема, окремі форми затримки психофізичного розвитку (ЗПР), певні мовленнєві відхилення, зниження слуху чи зору, нескладні опорно-рухові вади, порушення емоційно-вольової сфери. Якщо такі діти мають збережений інтелект, самостійно себе обслуговують, адекватно контактують з однолітками, мають сімейну підтримку, то, за умови фахового психолого-педагогічного супроводу, вони цілком можуть засвоїти культурний досвід у середовищі здорових однолітків.

Носачова, Т. Iнклюзивна освіта у ЗДО: що має знати вихователь-методист  / Т. Носачова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2019. – № 8. – С. 27-31.

Із статті дізнаєтесь: які документи унормовують інклюзивну освіту; як взаємодіють спеціалісти; як організувати розвивальне середовище/

Рибчинська, О. Особливі діти-особливі умови /            О. Рибчинська, О. Рачкінда // Дошкільне виховання . – 2010. – № 3. – С. 28-29.

Створення предметно-розвивального середовища — актуальне і вкрай важливе завдання, яке стоїть сьогодні перед педагогами кожного дошкільного закладу. Підхід до організації життєвого простору малюків може бути різний. Головна вимога, визначена Базовою програмою, – забезпечення умов для повноцінного розвитку дитини та формування компетеності у різних сферах, надання їй усіх можливостей для набуття знань та вмінь у процесі життєдіяльності. Особливо важливо створити такі умови для дітей з вадами розвитку.

Семак, С. М. Наступність дошкільної та початкової освіти в організації інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами / С. М. Семак // Дитина з особливими потребами . – 2015. – № 3. – С. 2-4.

Перехід дитини-дошкільника до школи є важливим етапом її життя, який пов’язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення. Забезпечення наступності і перспективності між дошкільною і шкільною ланками освіти в умовах сучасних реалій є дуже важливим. Варто комплексно здійснювати заходи, спрямовані на організацію спільних дій педагогів ДНЗ та вчителів та узгодження педагогічних зусиль щодо дитини з особливими потребами. Забезпечення наступності і перспективності, подолання недорозвитку, корекція порушень —це процес, до якого залучені і ДНЗ, і школа.Наступність між дошкільними і шкільнимиланками освіти не повинна розумітися тільки як підготовка дітей до навчання. У шкільному віці закладаються найважливіші риси майбутньої особистості. Необхідно прагнути до організації єдиного розвивального світу — дошкільної та початкової освіти.

Стадник, Л. Дитина з особливим психічним розвитком : процес соціалізації в інклюзивній групі / Л. Стадник // Соціальний педагог. – 2018. – № 5. – С. 23-32.

Які особливості роботи з дітьми з особливими освітніми потребами? Як налагодити взаємодію з дітьми такої категорії? Яким має бути спілкування педагога з батьками, у яких дитина має діагноз «синдром Дауна»? Відповіді на ці та інші запитання читач отримає, ознайомившись із цим матеріалом.

Суворовцева, Т. В. Інклюзивна освіта в ДНЗ /Т. В. Суворовцева // Дитина з особливими потребами . – 2015. – № 6. – С. 2-10.
На сучасному етапі в Україні відкрилися нові перспективи змін у системі освіти, що насамперед пов’язані з переосмисленням ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку. Альтернативою вибору навчання батьками для своїх дітей стала інклюзивна освіта. Інклюзивна освіта — перший крок до визнання значущості і поваги до особистості кожної дитини, прийняття її індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві.

Удич, З. Формування предметно-просторового інклюзивного освітнього середовища / З. Удич // Особлива дитина: навчання та виховання. – 2018. – № 1. – С. 85-96. – Бібліогр. у кінці ст.: 20 назв.

У статті уточнено поняття предметно-просторового інклюзивного освітнього середовища. Проаналізовано функції, складові, принципи та фактори предметно-просторового інклюзивного освітнього середовища. Визначено перспективи подальших досліджень.

Філанчук, С. Iнклюзія у ЗДО: досвід реалізації / С. Філанчук // Практичний психолог: дитячий садок. – 2019. – № 10. – С. 36-39.Стаття містить досвід роботи практичного психолога у ЗДО компенсуючого типу. Оскільки такий садочок відвідують діти з різними ступенями опорно-рухового апарату, мовлення, психофізичного розвитку, то фахівець повинен не лише здійснювати психологічний супровід дітей, а й зміцнювати їхнє психічне та  психологічне здоров’я.

Філанчук, С. 7 тез про інклюзію від переможниці конкурсу : [інтер’в переможиці конкурсу Світлани Філанчук / бесіду вела Тетяна Гурковська] / С. Філанчук // Практичний психолог: дитячий садок . – 2019. – № 8. – С. 6-9

Термін «інклюзія» зараз у всіх на вустах. На жаль, часто її представляють спрощено, як створення у закладі освіти певних умов для дітей з особливими освітніми потребами. А що думає про інклюзію фахівець, який має чималий досвід роботи в цій сфері, — дізнайтеся з інтерв’ю.

Харченко, Наталія. 8 запитань про Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти / Н. Харченко. // Психолог дошкілля . – 2019. – № 12. – С. 4-6.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 затверджено Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти (далі — Порядок). Цей Порядок визначає організаційні засади діяльності таких груп у закладах дошкільної освіти для реалізації права дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку на освіту за місцем проживання, соціальну адаптацію та підготовку до отримання наступного рівня освіти. Про основні положення цього Порядку у запитаннях та відповідях.
Холодницька, К. Інклюзивне навчання в дошкільних закладах  : особливості впровадження /К. Холодницька // Соціальний педагог. – 2018. – № 3. – С. 18-29. – Бібліогр. у кінці ст.
Дитина з відхиленнями в розвитку має труднощі в адаптації та соціалізації до навколишнього світу. Через особливості фізичного чи інтелектуального розвитку такої дитини не ефективні традиційні способи застосування навчальних задач, порушуються умови входження її в соціум, реалізація права на засвоєння соціального й культурного досвіду її оточення. Інклюзивна освіта покликана знаходити способи допомогти дітям в процесі оволодіння доступними знаннями та навичками. Про особливості впровадження інклюзивної освіти в дошкільних навчальних закладах ідеться в цій статті.

Четверікова, Н. В. Інклюзивне навчання в ЗДО / Н. В. Четверікова ; упоряд. Т. А. Шаповал. – Київ : Видавнича група “Шкільний світ”, 2018. – 128 с. – (Б-ка “Шк. Світу”).

Діти з особливими потребами мають зумовлені вроджені чи набуті розлади, відхилення від нормального фізичного та/або психічного розвитку й потребують спеціальної педагогічної, психологічної чи медичної уваги та послуг. Інклюзивна форма навчання дає змогу таким дітям отримувати необхідні соціально-реабілітаційні послуги в умовах масового закладу дошкільної освіти й одночасно розвиватися й здобувати освіту в колективі однолітків із такими самими або іншими порушеннями або без них, що зменшує соціальну ізоляцію таких дітей у суспільстві. Про це та інше йдеться в матеріалах цієї книжки.

Шамрай, О. В. Індивідуальні консультації як фактор підготовки педагогів-дошкільників до роботи в умовах інклюзії  / О. В. Шамрай // Імідж сучасного педагога. – 2016. – № 3. – С. 54-55. – Бібліогр. у кінці ст.: 6 назв.
Робота присвячена аналізу форм роботи з педагогами для організації підвищення якості їх роботи з дітьми інклюзивних груп. Автором статті виявлена низка різновидів індивідуальних консультацій із педагогами-дошкільниками, що працюють в інклюзивних групах.
Шинкаренко, В. Інклюзивна освіта: навчаємо і виховуємо разом  / В. Шинкаренко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. – № 11. – С. 4-7.
Сьогодні більш широкого розвитку набуває й інклюзивна освіта, яка передбачає, що діти з особливими освітніми потребами відвідують звичайний дитячий садок, школу, навчаються і виховуються разом зі своїми ровесниками.

Шкляренко, Н. Організація роботи групи “Особлива дитина” / Н. Шкляренко, Т. Пустякова, М. Вайс // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2009. – № 10. – С. 22-30.

У багатьох дошкільних закладах назріла потреба створення окремих груп для дітей з обмеженими можливостями. Свої зусилля тут повинні поєднати освітяни, медики, соціальні працівники, батьки та громадськість.