Тетяна Владиславівна Купрієвич — українська письменниця, поетеса, журналістка. Авторка книжок для дітей і дорослих, а також текстів пісень.
Народилася 15 липня 1978 року в Миколаєві. Любов до книжок прищепила їй мама, навчивши доньку читати ще в чотирирічному віці. Перші вірші Тетяна написала у вісім років. У тринадцятирічному віці дівчинка пише свою першу повість. У 1996-му її вірші публікують. У листопаді 2003 року вона дебютувала на фестивалі «Моїй душі немає спокою» як автор текстів пісень і виконавець.
Вищу освіту Тетяна Купрієвич здобула в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова за спеціальністю «інженер-механік». Після цього одинадцять років працювала інженером-конструктором. Однак усі свої вільні хвилини й вечори вона присвячувала переважно творчості. З 2009 року пише статті для різних сайтів. У серпні 2017-го стає заступником редактора миколаївського новинного видання. Нині письменниця (за сімейними обставинами) не працює.
У 2008 році на світ з’являється її єдиний син — Роман. Любов дитини до книжок стає стимулом для написання мамою двох абеток, а також серії віршів та оповідань для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. Натепер видано п’ять збірок для дитячої аудиторії. Крім цього, у Миколаєві вийшла серія ліричних збірок Тетяни Купрієвич «Щастя», «Роздуми» та «Намалюю словами».
Усього Тетяна Владиславівна вже склала понад 300 віршів, дві абетки, із десяток текстів пісень, а також велику кількість різнопланової прози. Нова книжка «Бажання жінки» — її перший роман.