“Валерія Джулай народилася 19 березня 1915 року у Тифлісі в родині вчителів Феофана Петровича та Зінаїди Костянтинівни Джулаїв. Батько був родом з півдня України. Раннє дитинство майбутньої письменниці пройшло на Кавказі, серед краси гірської природи. В 1921 році сім’я повернулася на Херсонщину, згодом переїхала до Первомайська. Тут Феофан Петрович працював директором профтехшколи (сучасна школа № 4), Зінаїда Костянтинівна була вчителькою, а брат батька — Максим Бабенко — заступником директора.
… Валерія Джулай пройшла табори Воркути й Північного Уралу. У Потьмі її взяли в табірний театр, за блискуче виконання ролі Наталки Полтавки співтабірники звали її «Чайкою». Навіть в мордовських таборах вона залишалася творчою, духовно багатою особистістю, брала участь у гуртках художньої самодіяльності.
Всебічно обдарована, емоційна і чуттєва, вона намагалася толерувати українську культуру в те середовище, у якому проживала, через пісню, театральну гру, поезію, спілкування. Після смерті Сталіна Валерію Джулай амністували…
Уже на початку 70-х років Валерія Джулай із племінницею, яку взяла на виховання після смерті її батьків, переїхала до Первомайська на постійне місце проживання. Вона познайомилася із багатьма місцевими поетами, стала членом літоб’єднання. Поетеса Галина Педченко залишила такі спогади: «Наше знайомство відбулося в редакції «Прибузького комунару», Валерія щойно приїхала з Караганди. Майже всі ми писали російські вірші, й раптом зазвучали поезії про наші рідні місця чудовою українською мовою. Враження було особливе».
…У 1981 році у Первомайську було створено міський «Клуб книголюбів», який об’єднав людей найрізноманітніших професій, різного віку, естетичних смаків і уподобань. Головою клубу обрали Валерію Джулай. Мешкаючи у Первомайську, Валерія Феофанівна переживала період творчого злету. На шпальтах «Прибузького комунару» з’явилися її вірші, оповідання, новели; серед яких: «Александру Блоку» (1980), «Сонет» (1980), «Хлопчик з тополиного хутора» (1980), «Триногий» (1980), «Монолог дільничного лікаря» (1980), «Баба Ганя» (1980), «Ой, летіли дикі гуси» (1981), «Осіння акварель» (1981), «Незабутні» (1981), «Сила натхнення» (до 30-річчя літоб’єднання) (1981), «А в нашому дворі…» (1982), «Великому поету» (1982), «И ни одна в кудрях моих еще сединка не белела» (1982), «Буран» (1982), «Дума про сонце» (1983), «Гімн Весни» (1983), «Данка» (1983), «На первый день весны» (1984).
…На жаль, багато творів залишилися неопублікованими, за 40 років у міста не знайшлося коштів на видання збірки її творів, деякі зберігаються у фондах краєзнавчого музею, інші — у приватних архівах, щось із часом було втрачене”.(https://thegard.city/read/lyudy/72599/pervomajsk-moya-yunist-obvitrena-rozpovimo-pro-dolyu-poetesi-valerii-dzhulaj)