Заклад дошкільної освіти як єдиний розвивальний простір

Матеріали електронної виставки допоможуть вихователям створити максимально комфортне і сприятливе розвивальне середовище, яке має задовольняти інтереси кожної дитини, забезпечити вільний вибір діяльності, соціалізацію тощо. Скористайтеся порадами, як це зробити ефективно.

Ідея: Сприяти створенню предметно-просторового розвивального середовища, що мотивує дітей до самостійної практичної діяльності.

Оптимальною умовою креативного розвитку дошкільників є така модель розвивального середовища в дошкільному закладі та вдома, яка максимально сприяє збагаченню дітей новим досвідом, урізноманітнює їхні враження від довкілля та надає можливості для самостійного вибору поведінки, способу розв’язання різних життєвих ситуацій. Елементи такого середовища слід постійно змінювати, викликаючи у дітей здивування, що є стимулом пізнавального інтересу.

Бойко, Лідія. Міні-музей одного предмета / Л. Бойко, О. Гузь, Н. Чудовська // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2013. – № 8. – С. 29-36.

Сучасні дошкільники можуть багато розповісти про особливості життя африканських тварин, про планети Сонячної системи, про те, як улаштовані найсучасніші електронні пристрої. Та при цьому можуть зовсім не знати простих речей. Стимулювати у дітей інтерес до предметів, що їх оточують, викликати бажання експериментувати з ними — досить складна, але водночас захоплива справа. Особливо, якщо одному предмету присвячено цілу музейну експозицію.

Гончаренко, А. Сучасні підходи до створення розвивального середовища у дошкільних навчальних закладах / А. Гончаренко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. – № 3. – С. 43-49.

Обов’язковою умовою забезпечення ефективного розвитку дитини є створення розвивального середовища в єдності всіх його складників. Але саме мова і мовлення забезпечують його розвивальну дію. Так, в українській системі виховання споконвіку використовували фольклорні тексти, які є справжнім джерелом людської мудрості, виразником народного світогляду, скарбницею національної духовності. Значну її частину становить дитячий фольклор.

Дьомкіна, В. Кроки до самостійності / В. Дьомкіна // Дошкільне виховання. – 2013. – № 12. – С. 17-19.

Процес формування самостійної, мислячої, творчої особистості розпочинається з раннього дитинства. Звісно, самостійність малюка доволі відносна. Впізнати її прояви, допомогти першим паросткам зміцніти і розвинутися — непросте завдання. Як переоцінка, так і недооцінка ранньої дитячої самостійності загрожують одним і тим самим результатом — безпорадністю дитини перед життєвими проблемами. Як мудро формувати цю базову особистісну рису у малюків, розповідає вихователь з досвіду своєї роботи.

Карабаєва, І. Дитячий садок і Нова українська школа: як прокласти місток / І. Карабаєва // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2018. – № 9. – С. 9-16.

Нову українську школу презентують як запоруку життєвого успіху, як школу, до якої приємно ходити дітям, де прислухатимуться до їхньої думки, навчатимуть критично мислити, не боятися висловлювати власну думку та бути відповідальним громадянином. Тож як вихователю-методисту організувати освітній процес у дитячому садку, аби нинішні дошкільники безболісно адаптувалися до шкільного навчання?

Квасецька, Я. Заклад дошкільної освіти як єдиний розвивальний простір / Я. Квасецька, М. Квасецька // Дошкільне виховання. – 2017. – № 11. – С. 7-10.

Яким має бути сучасний заклад дошкільної освіти? Які умови спонукають малят до пізнання, творчості, активної самореалізації та взаємодії з однолітками й дорослими? Як створити справді розвивальне середовище? Цим питанням ми присвятили випуск “ДВ”, який ви тримаєте в руках, розмістивши на його сторінках кращий досвід педагогів, що втілюють різні освітні технології.

Коваленко, О. Створюємо умови для розвитку / О. Коваленко, О. Рева // Дошкільне виховання . – 2009. – № 11. – С. 20-21.

На сторінка фахових журналів постійно публікуються матеріали про створення предметно-розвивального середовища для забезпечення повноцінного розвитку малят в умовах дошкільного закладу. Сьогодні подаємо ще один можливий варіант організації розвивального простору у другій молодшій групі.

Костянтинова, О. Розвивальне середовище групових приміщень: структура і зміст / О. Костянтинова, О. Харитонович // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2013. – № 10. – С. 64-71.

Значний вплив на розвиток дошкільників мають не лише дорослі, які їх виховують і навчають, а й середовище, в якому перебувають діти. Саме тому створення оптимального розвивального середовища в дошкільному закладі, зокрема в групових приміщеннях, є одним з основних завдань педагогічного колективу. Адже облаштоване належним чином розвивальне середовище сприяє активності, ініціативності, особистісному зростанню та самовдосконаленню кожної дитини, стимулює розвиток її здібностей, даючи змогу самостійно обирати вподобаний вид діяльності.

Костянтинова, О. Розвивальне середовище групових приміщень: структура і зміст / О. Костянтинова, О. Харитонович // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2013. – № 11. – С. 41-51.

Сформувати в дошкільному навчальному закладі розвивальне середовище — означає створити атмосферу, як найсприятливішу для прогресивного розвитку, соціалізації особистості кожного дошкільника. Тож у цьому числі продовжуємо розмову про облаштування розвивального освітнього простору в дитячому садку, зокрема пропонуємо орієнтовний перелік наповнення предметно-ігрового розвивального середовища у групах для дітей різного віку.

Кривенко, І. Як виховувати у малюка самостійність : поради батькам / І. Кривенко // Психолог дошкілля : Всеукраїнська газета для психологів, вихователів. – 2012. – № 3. – С. 39-40.

Спостерігаючи за розвитком дитини, ми помічаємо, що самостійність у неї проявляється в тому, що вона все хоче робити сама. Але ж діти постійно потребують опіки дорослих. Їхня самостійність цілеспрямовано формується під впливом системи виховання. Самостійність — це морально-вольова якість, тому важливо вчити дитину керувати своєю поведінкою, проявляти корисні ініціативи, наполегливість у досягненні результату.

Литвиненко, О. Вчуся робити все сам : самостійна діяльність дітей раннього віку (з використанням елементів Монтессорі-педагогіки) / О. Литвиненко // Палітра педагога. – 2018. – № 3. – С. 24-25.

“Я сам!” – слова, які дворічний малюк промовляє безліч разів на день. Іноді дорослі заохочують такі поривання, але здебільшого не дають можливості для спроб і помилок, вважаючи дитину ще не досить умілою, вправною чи обережною. Однак саме в цьому віці вона має набути навички самообслуговування, навчитися аналізувати і контролювати свої рухи та вільно орієнтуватися в навколишньому просторі. Видатна італійська вчена Марія Монтессорі запропонувала модель розвивального середовища, яке задовольняє вікові потреби малят. Вона радила давати їм свободу вибору діяльності і всіляко підтримувати їхню самостійність.

Ліннік, О. Використання авторських посібників у організації розвивального середовища дошкільного закладу / О. Ліннік, А. Данієлян // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2013. – № 11. – С. 52-58.

Постійно вдосконалювати розвивальне середовище важливо та необхідно в кожному дошкільному навчальному закладі. Адже це основа захопливого, цікавого та змістовного життя дітей у садку, запорука їх усебічного розвитку. Пропонуємо нові способи застосування добре відомих дидактичних авторських посібників для організації розвивального середовища

Лохвицька, Л. Розвивальне предметне середовище: завдання вихователя / Л. Лохвицька // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2018. – № 10. – С. 11.

Діти протягом дня у груповій кімнаті активно діють і спілкуються. Вихователь через розвивальне предметне середовище має задовольняти інтереси кожної дитини, забезпечувати вільний вибір діяльності, соціалізацію тощо. Скористайтеся порадами, як це зробити ефективно.

Лохвицька, Любов. Розвивальне предметне середовище: чим наповнити осередки / Л. Лохвицька // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2018. – № 10. – С.12-20.
Поради щодо формування розвивального середовища І молодшої групи.

Митник, О. Як виховувати дошкільника-діяча / О. Митник, Л. Рижньова, Л. Захаренко // Дошкільне виховання. – 2016. – № 2. – С. 6-10.

Автори статті пропонують власні перевірені підходи до створення розвивального освітнього простору, в якому зростають дошкільнята, здатні логічно та критично мислити, творити й активно діяти.

Тимохович, С. Креативні підходи до створення розвивального середовища / С. Тимохович // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2014. – № 12. – С. 30-35.

Загальновідомо, що здатність дітей неординарно мислити найліпше розвивати під час індивідуальної роботи з ними чи роботи в невеликій підгрупі. Однак здебільшого вихователі змушені працювати одночасно з великою кількістю дітей. Що ж робити? Виявляється вихід є. Слід лиш так облаштувати розвивальний прості групи, щоб мати змогу приділяти увагу кожній дитині, максимально збагачуючи дошкільників новими знаннями. Адже дуже важливо витрачати час на продуктивну роботу з дітьми, а не пошук матеріалів, пересування меблів та інші дії з трансформування середовища для кожного нового виду діяльності.