Юр’єв Валер’ян Олексійович
(1937—1980)
Народився 26 червня 1937 року в с. Лозуватка Новоукраїнського району Кіровоградської області в сім’ї колгоспників. У 1972 році переїхав до Миколаєва, де працював у редакції обласної газети «Пiвденна правда», завідував кабінетом молодого автора в місцевій організації Спілки письменників.
Перша книга Валер’яна Юр’єва «Монологи землі» (1965) відразу завоювала любов і визнання у читачів своєю самобутністю та яскравою індивідуальністю. Про нього вельми прихильно відгукнувся один із корифеїв української поезії другої половини ХХ століття Павло Тичина.
Поет рано пішов із життя, проживши всього 43 роки, але між двома датами – народження і смерті – пролягає значний творчий шлях обдарованого лірика, прозаїка, драматурга і літературного критика. В. Юр’єв назавжди «приписаний» до Миколаївщини, в яку був закоханий щиро і непідробно.
Твори у фонді Науково-педагогічної бібліотеки:
Юр’єв, В. А. Орбіти дня [Текст] : Поезії / В. Юр’єв. – Одеса : “Маяк”, 1974. – 63 с. |
|
Юр’єв, В. А. З материнського поля [Текст] : Поезії / В. Юр’єв. – Одеса : “Маяк”, 1981. – 71 с. |
|
Юр’єв, В. А. Силует матері [Текст] : Вірші / В. Юр’єв. – К. : Радянський письменник, 1981. – 70 с. |
|
Юр’єв, В. А. Спрага [Текст] : поэзия / В. Юр’єв. – К. : Молодь, 1984. – 104 с. |