Мамченко Віктор Андрійович
(1901-1982)
Мамченко Віктор Андрійович (1901, Миколаїв — 11 січня 1982, Шелль, під Парижем) — російський поет «першої хвилі» еміграції, учасник багатьох літературних об’єднань. В його віршах схрещується вплив естетики «паризької ноти» та авангардистської поетики.
Віктор Мамченко служив на флоті. Емігрував в 1920 р. із Севастополя в Туніс. З 1923 р. у Франції, учився на філологічному факультеті Сорбонни (не закінчив навчання за браком коштів). Один із організаторів Союзу молодих поетів і письменників (1925 р.), учасник об’єднання «Круг». Також був близьким до оточення З.Гіппіус.
Збірники віршів: «Тяжелые птицы» (1936), «Звезды в аду» (1946), «В потоке света» (1949), «Певчий час» (1957), «Воспитание сердца» (1964). Після другої світової війни опублікував ще декілька книг віршів; завершальною є «Сон в холодном доме» (Париж, 1975). Останні роки тяжко хворів (після перенесеного в 1967 році інсульту).
Вірші В. Мамченко включалися в більшість антологій поезії російського зарубіжжя.