Фіногєєв Олександр Віталійович
Олександр Віталійович Фіногєєв народився 2 січня 1953 року в селищі Беково Пензенської області. Після закінчення в 1970 році Бековської середньої школи і, не вступивши в Саратовський медичний інститут, працював верстатником, а потім наладчиком на заводі металлопластмассових виробів в селищі Колишлей Пензенської області.
У 1971 році вступив до Військово-медичної академії імені С. М. Кірова на факультет підготовки лікарів для Військово-морського флоту, яку закінчив в 1977 році і був направлений на Червонопрапорний Чорноморський флот для подальшого проходження служби, де служив лікарем на військових кораблях. Служба розпочалася з посади начальника медичної служби на Гвардійському Великому протичовновому кораблі «Сообразительный». Через півроку був відряджений на малий ракетний корабель і пішов на ньому в Червоне море, в район бойових дій між Ефіопією і Сомалі. По завершенню цього походу, закінчив Інтернатуру з хірургії. Після неї був спрямований на Ескадрений міноносець «Благородный», на якому прослужив шість років. На цьому кораблі борознив Чорне, Мармурове, Егейське, Середземне, Іонічне, Адріатичне, Тірренське моря, Атлантичний океан, обігнув Європу і з Севастополя прийшов на острів Котлін, місто Кронштадт через Гібралтарську протоку, Біскайську затоку, протоку Ла-Манш, Північне і Балтійське моря і Фінську затоку.
Після цього, в 1984 році, переведений на Сторожовий корабель «Беззаветный». Служачи на кораблях, дуже багато оперував. З восьми років служби на кораблях, близько п’яти років провів в морі. З дружнім візитом був у Болгарії 3 рази, в Югославії – 3 рази, Сирії – 2 рази і один раз в Тунісі. У 1985 році направлений, для подальшої служби, в місто Миколаїв на посаду флагманського лікаря. Закінчив службу в 1998 році в званні підполковника. Воїн-інтернаціоналіст. Нагороджений дев’ятьма урядовими нагородами. Після служби працював в обласному Управлінні охорони здоров’я, медицині катастроф, міському Управлінні охорони здоров’я. А з 2002 року і по теперішній час – реабілітолог в Степовій лікарні та школі-інтернат.
Літературною діяльністю займається давно. Писав репризи для команд КВН міста Миколаєва, сценарії до новорічних свят і дитячих ранків. У 2008 році вийшла перша книга оповідань «В те дни в морях дороги наши были», в 2009 році – «…и жизнь, и море, и любовь…», в 2012 році «Вiра, Надiя, Любов» (збірник), в 2013 році – «По местам стоять!», в 2014 році – «В жизни не поверю», в 2015 році – «Миражи тумана».
Розповіді також друкуються в «Соборній вулиці», «Літературному Миколаєві», газеті «Рідне Прибужжя».
З 22 травня 2014 року член Спілки письменників Росії.
Твори у фонді науково-педагогічної бібліотеки: