20 січня відбулося перше у цьому році засідання літературно-філософського клубу «Позиція». Як ми і анонсували, 2022 рік вирішено присвятити 20-річному ювілею клубу, а також мали намір поділитися таємницями філософського довголіття. Одна з таких таємниць – люди. Кожен член клубу – видатна особистість у своїй галузі і не тільки. Однією з таких особистостей є відома миколаївська художниця, професор кафедри дизайну факультету мистецтв відокремленого підрозділу «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв», Заслужений діяч мистецтв України – Інна Григорівна Черкесова.
Надаємо слово Інні Григорівні:
«У минулому році виповнилося 20 років з дня заснування філософського клубу “Позиція” у науково-педагогічній бібліотеці міста Миколаєва. Для мене особисто ця дата співпала з моїм ювілеєм. 20 років тому, тоді директорка бібліотеки, чудова людина, прекрасний організатор і просто чарівна жінка, незабутня наша Тетяна Іванівна Роскіна втілила у реальність ідею філософського клубу, що згенерувала незабутня Катерина Олексіївна Тимченко, філолог, літературознавець. Я потрапила у коло засновників філософського клубу, який очолюють філософи від Бога – кандидат філософських наук, доцент Мітіна Валентина Іванівна та кандидат філософських наук, доцент Ігор Леонідович Шпачинський.
Завдяки активній усього колективу бібліотеки філософський клуб “Позиція” успішно продовжує свою дослідницьку і просвітницьку діяльність. Усі бажаючи і зацікавлені можуть бути присутніми на засіданні клубу кожний третій четвер кожного місяця.
Для мене ця подія стала надзвичайно хвилюючою. Я отримала дивовижний подарунок від Клубу і Валентини Іванівни Мітіної особисто. Мені показали і подарували фільм про мою творчість 20 років тому! Я навіть забула про цю подію. Але кадри фільму повернули мене на початок 2000-х рр. І не тільки сам фільм, а й матеріал, що не ввійшов до фільму. А там!!! Моя малесенька онучка Сашуня теж спілкується з нами у мене на руках… А їй вже 20 років! Це неймовірні відчуття!
Щиросердно дякую дорогим моїм колегам за таке привітання. Колектив бібліотеки зробив вітрину-стенд з моїми і про мене статтями, моїми ілюстраціями… Я просто вражена і не можу вийти з катарсичного відчуття!
Дякую! Зичу усім нам миру, добра, процвітання, душевно-духовного та інтелектуального спілкування! Щасти нам усім!
Валентина Іванівна, дякую за філософський камінь, що Ви мені подарували! Завжди Ваша, Інна Черкесова».
Далі кандидат філософських наук І.Л. Шпачинський презентував доповідь про 20-річну історію клубу та окреслив його перспективи на майбутнє. В.Ф. Фальов, поет і журналіст, прочитав серію ліричних віршей за тематикою засідань, а один великий вірш, можна сказати – поему, Валерій Федорович присвятив філософському клубу.
Евристично-гумористичну сторінку відкрила кандидат філософських наук В.І. Мітіна, яка нагадала свою обіцянку вручити кожному присутньому «філософський камінь». Вручення було суто символічним, Валентина Іванівна підкреслила, що камінь – це метафора, тобто він є «піщинкою» душі клубу, навколо якої кожен може сформувати свою унікальну і неповторну особистість…
Від себе відзначимо, що ми щиро вдячні Валентині Іванівні Мітіній, завдяки ентузіазму і бурхливій енергії якої наш клуб існує і досі;
Ігору Леонідовичу Шпачинському, за його вміле, спокійне і виважене керування клубом;
Валерію Федоровичу Фальову, за його чудові вірші;
Леоніду Борисовичу Шифріну, за його неперевершений гумор;
Юрію Іциковичу Іцковському, за його професіоналізм і філігранну точність аргументів;
Сергію Пантелійчуку, за його чудове мистецтво, артистизм і аристократизм!
Та всім, хто від початку до сьогодні робить наш клуб не тільки найстарішим, а і найкращим в Україні!
Чекаємо усіх вас на наступному засіданні клубу за темою «Класична філософія: стиль мислення і сенс життя», яке відбудеться 17 лютого о 17.00, а представить вам таку складну і водночас цікаву тему кандидат філософських наук Валентина Іванівна Мітіна.
12 січня 2022 р. на базі бібліотеки відбулася звітно-виборча конференція конференція Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
Вітаємо доктора історичних наук, професора Олександра Петрович Тригуба з обранням на посаду Голови МОО НСКУ.
Новорічні та Різдвяні дні – найчарівніші в році. У цей час ми всі живемо в передчутті справжнього дива. Кожен з нас, незважаючи на вік, чекає від цих свят здійснення найпотаємніших мрій та найсміливіших бажань. Хай так і буде!
А ми бажаємо всім миру, спокою та злагоди! Нехай біди та всілякі негаразди зберуть свої речі і назавжди підуть з наших осель, натомість любов, добробут, щастя і здоров’я – залишаться назавжди!
Нехай у ці святкові дні душі кожного торкнеться Боже Благословення, спонукаючи на добрі справи та великі звершення!
З Новим роком та Різдвом Христовим!
Дорогі друзі! Запрошуємо вас до читальної зали побачити чудові дитячи роботи на тему Чумацтва та Чумацького промислу XV-XIX ст. Ця пересувна виставка відкрилась 19 грудня в рамках мистецького проєкту «Розмаїття чумацьких шляхів». Організатором заходу виступив Криничар Юрій Шевченко. На відкриття заходу завітав справжній Святий Миколай (Павло Деменський) та урочисто привітав присутніх зі святом.
Отже, вітаємо всіх з Днем Святого Миколая та запрошуємо оглянути чудові картини та експонати мистецького проєкту «Розмаїття чумацьких шляхів».
25 жовтня 2021 р. в Науково-педагогічній бібліотеці Миколаєва відбулася презентація унікальної наукової монографії Олександра Ігоровича Смирнова, Анатолія Степановича Островерхова «Гідроархеологія та історична географія Північно-Західного Надчорономор’я: досягнення, проблеми, перспективи». – Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2021.- 120 стор.
Книга унікальна як з історії її створення у 2013-2021 рр., так і за енциклопедичним змістом. Основний зміст книги був створений майже за рік авторами. Потім на 68 р. життя передчасно пішов з життя наш земляк, кандидат історичних наук, А.С. Островерхов (31.03.1945-28.10.2013), а другий автор, коли влітку 2014 р. Росія розпочала війну на Донбасі, опинився на Савур могилі, по якій гради гатили з території Росії. За словами Олександра Ігоровича він врятувався сам і певною мірою врятував своїх підлеглих бійців завдяки умінню археологів швидко занурюватися в землю. Через поранення і реабілітацію робота була продовжена лише у 2018 р.
Про енциклопедичність книги свідчить комплексне охоплення матеріалу з різних граничних наук таких, як історія, гідроархеологія, та прибережна суходільна археологія, гідрологія, картографія, палеографія, дослідження островів, тендер і кіс, банок в морі, курганів та поселень раніше підтоплених, а також сучасних підтоплень тощо. Про комплексний підхід свідчить і великий список, майже 600 вітчизняних та закордонних джерел. Зібрані свідчення по дослідженню узбережжя Чорного моря від дельти Дунаю, Дністра, Дніпро-Бузького лиману й до Кримської Каркінетиди є доброю основою для наступних гідроархеологічних досліджень.
21 жовтня 2021 року відбулося засідання літературно-філософського клубу “Позиція”, присвячене 190-річчю від дня народження та 130-річчю від дня смерті О. П. Блаватської, нашої видатної співвітчизниці, письменниці, яка заснувала міжнародне теософське товариство, що існує і у наші дні.
Модератор засідання, кандидат філософських наук Г. Ю. Суріна, надала аудиторії можливість ознайомитися з уривками з документально-художнього фільму про Олену Блаватську, яку талановито зобразила у фільмі відома актриса Ірина Муравйова.
В. І. Мітіна ознайомила учасників та гостей клубу з книгами самої Блаватської: “У печерах і нетрях Індостану” (під псевдонімом Радда-бай), а також з її найзнаменитішою роботою – двотомником “Таємна доктрина”. Крім того, вона представила присутнім кілька книг із популярної серії “100 великих”, де викладено біографія О. П. Блаватської та книги про таємні товариства, де вона згадується у зв’язку з Шамбалою, махатмами, розенкрейцерами та ін. Усі вони є у НПБ та доступні бажаючим з ними ознайомитись.
Г. Ю. Суріна розповіла про історію теософії, географію поширення цього товариства (У США, Англії, Індії та ін), що налічує у своїх лавах десятки тисяч прихильників.
Деяка полеміка виникла під час обговорення епізоду фільму, де йшлося про “фатальну” роль письменника Всеволода Соловйова, особисто знайомого з багатьма теософами і навіть деякий час перебувавшого у дружніх стосунках із самою Оленою Петрівною. Розбіжності та непорозуміння між ними призвели до появи книги-памфлету “Сучасна жриця Ізіди”, де В. Соловйов називав О. П. Блаватську ошуканкою і шарлатанкою (що, можливо, призвело до загострення її важкої хвороби та наступної смерті).
В. І. Мітіна пояснила присутнім, що Всеволод Соловйов – брат філософа Володимира Соловйова, якого деякі й донині звинувачують у нападках на теософів, хоча філософ був знайомий з Оленою Петрівною особисто і виступав проти її вчення публічно.
Відповідаючи на запитання аудиторії, Г. Ю. Суріна розповіла про міжнародну конференцію, що наприкінці вересня відбулася у м. Дніпро, про свою участь у цій конференції та виступ у будинку-музеї О.П. Блаватської, показала цікаві фотографії та розповіла про подальшу долю цього музею.
Вітаємо з Днем захисника України!
Це свято увібрало в себе багаті і славні козацькі традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі впродовж всієї багатовікової української історії.
Бажаємо всім захисникам України родинного щастя, сімейного затишку, козацького здоров’я, невичерпної енергії і Миру!
Слава нашим захисникам!
Слава Україні!
Бібліотека працює 13 жовтня з 9.00 до 17.00
14, 15,16 жовтня – вихідні.
29 вересня відбулася презентація альманаху #ЄТекстМиколаївщини #Незалежність30, який видано за підтримки Миколаївська обласна державна адміністрація.
У виданні вміщено тексти митців слова Миколаївщини, учасників бойових дій російсько-української війни, патріотів і поборників Незалежності України, які відображають події та передають свої враження і почуття. Антологія підготовлена до 30-річчя Незалежності України.
Цікаві виступи авторів та впорядників, сонячна посмішка видавця, сторічна музика “Думи про Україну” створили атмосферу зустрічі однодумців.
Альманах буде розповсюджено по бібліотекам Миколаївщини.
16 вересня 2021 року відбулося чергове засідання клубу “Позиція”. Валентина Іванівна Мітіна виступила з оглядом літератури, що підготували працівники бібліотеки, підкресливши, що сьогодні середньовіччя оцінюється дослідниками по-різному. Хтось вважає їх епохою темною та похмурою, а хтось, навпаки – проривним та унікальним періодом в історії людства. Кожну точку зору Валентина Іванівна проілюструвала підібраною літературою (енциклопедія середньовічного марновірства, демонологія середніх віків, тексти, хрестоматії, тощо) і звернула увагу на оцінювання середньовіччя філософами ХХ століття, що назвали сучасність Новим середньовіччям ((У. Эко, Ф. Ніцше, О. Шпенглер, М. Бердяев, Й. Хейзінга та ін.)
Модератор зустрічи Н.В. Мірошкіна, навпаки, дозволила собі з цим песимістичним висновком не погодитись, зазначивши, що в історії культури не завжди співпадають «осінь» культури і цивілізації. До прикладу, у античному Римі співпали криза цивілізації і культури, проілюструвавши цю тезу цитатою з трактату Сенеки «про щасливе життя», де філософ з гіркотою підкреслював, що «всупереч здоровому глузду, народ завжди встає на захист того, хто несе йому лише біди».
Але в Європі, особливо в епоху пізнього середньовіччя (XІV –XV століття), на руїнах цивілізаційних «осінніх» структур визрівають нові, «весняні» культурні бруньки.
Так з’являється нова інтелектуальна еліта – принц Енріке-Мореплавець, чиновник і поет Дж. Чостер та ін., а на фоні кризи латини– діячі культури, що по суті, створюють свої національні мови для вираження елітарних претензій, філософії, науки, мистецтва і культури в цілому. Більш того, з’являється необхідність у незалежних від церкви наукових експертах для вирішення особливо важливих для держави справ. Яскравий приклад тому – скликання королем Іспанії «математичної хунти», тобто команди вчених, своєрідного мозкового штурму для підтвердження гіпотези Христофора Колумба та здійснення експедиції до нового континенту.
У той же час кризові процеси охопили всі традиційні середньовічні інститути: схоластичні богословські центри, університети, політичні та інші установи.
Вже у ХIV сторіччі філософ Дунс Скот стверджував, що «Бог настільки вільний, що вислизає від людського розуму». Тобто Бог – синонім невизначеності а не аж ніяк не «міра всіх речей», як у ранньому Середньовіччі. Можливо саме тут відбувається зміна культурної парадигми, припустила модератор. А розвинути цю нову парадигму намагалися не тільки інтелектуали нового типу, а й представники католицького офіціозу. У якості такого представника Н.В. Мірошкіна назвала католицького кардинала Миколу Кузанського, математика і астронома, філософа, що обґрунтував принцип «ученого пізнання». Самовпевненому схоластичному знанню про Бога і світ він протиставив эпістемологічний парадокс «вченого незнання», частково нагадуючий тезіс Сократа: «Я знаю тільки те, що я нічого не знаю. Але інші не знають і цього». Але міркування Кузанського про подив, що викликає філософський пошук, незнанні, як основі раціонального пізнання і несумірності, як фундаментальній властивості речового світу, можна вважати його інновацією. Модератор підкреслила, що «незнання» виявляється таким запереченням знання, що містить у собі заперечуване. Міркування Миколи Кузанського корелюють також з неспівмірністю кінцевих речей з нескінченним Богом (абсолютним максимумом).
Діалектичний підхід до істини науки і філософії привів ученого-богослова до
актуального і сьогодні вчення про збіг в Абсолюті “мінімуму і максимуму” (що обговорюють математики, астрономи і фізики-теоретики у ХХІ ст.).
Цей принцип, в свою чергу, передував вченню про збіг протилежностей, який уже в ХІХ столітті став у Гегеля “ядром” його діалектичного методу.
На закінчення вечора присутнім було запропоновано відеоролик з
портретами середньовічних і сучасних філософів під музику канцони ХІІІ сторіччя.
Наступне засідання, що відбудеться в жовтні, буде присвячено 190-річчю від дня народження О.П.. Блаватської. Модератор – к.ф.н. Суріна Анна Юріївна.
7 вересня в бібліотеці Вахтанг Кіпіані презентував збірку “Країна жіночого роду”.
Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких героїнь цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, учительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, військовички, культурні діячки… Без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого роду були б зовсім інакшими.
У цій книжці зібрано інтерв’ю, свідчення, архівні документи й довідки про визначних жінок України — матеріали ресурсу «Історична правда». Серед них і унікальне інтерв’ю Квітки Цісик, і розмова з дослідницею жіночого руху Мартою Богачевською-Хом’як, і статті про докторку медицини Розалію Ліфшиць-Винниченко, підпільницю Ірину Тимочку — «Христю», письменницю Олену Телігу, а також про Лесю-українку, маму Георгія Гонгадзе.
20 січня відбулося перше у цьому році засідання літературно-філософського клубу «Позиція». Як ми і анонсували, 2022 рік вирішено присвятити 20-річному ювілею клубу, а також мали намір поділитися таємницями філософського довголіття. Одна з таких таємниць – люди. Кожен член клубу – видатна особистість у своїй галузі і не тільки. Однією з таких особистостей є відома миколаївська художниця, професор кафедри дизайну факультету мистецтв відокремленого підрозділу «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв», Заслужений діяч мистецтв України – Інна Григорівна Черкесова.
