22 червня у науково-педагогічній бібліотеці відбулась зустріч у молодіжному літературному клубі “Alternative”. В рамках теми: “ Мемуари, як літературний жанр ”, ми говорили про види мемуарів, їх різновид і, звісно, про історичне становлення жанру, загальні риси, розглядали чим відрізняються мемуари від художньої автобіографії. Учасники зустрічі представляли мемуари відомих постатей і не тільки. Так, наприклад, ми подивились відеосюжет про мемуари відомого італійського авантюриста, мандрівника і письменника Джакомо Казанова, довідались про долю мемуарів, про те як вони переписувались, перекладались і змінювались видавцями. Досить велику суперечку викликало прикладне значення мемуарів короля жахів Стівена Кінга “Как писать книги. Мемуары о ремесле”.
У рубриці “автор вечера” дебютував Андрій Ефімако з оповіданням “Cерьезный человек”.
Швецов Константин Валентинович, художник-живописец, 1961 г.р. Коренной житель г. Николаева. Родился в семье художника. Отец Швецов Валентин Григорьевич учился в Одесском художественном училище им. Грекова.
Константин Швецов с детства проявлял интерес к рисунку и живописи. В школьные годы Костя часто посещал Николаевский художественный музей им. Верещагина в старом здании на Спасской улице. Его завораживало мастерство выдающихся художников. Внимательно подросток рассматривал и пытался понять для себя тонкости живописных приемов, составляющие колорита, изящество и силу штриха. Музейные работы стали верными учителями начинающего художника. Добрым наставником был и отец.
Швецов К.В., с детства мечтая стать профессиональным художником, после окончания восьми классов общеобразовательной школы в 1976 г. продолжил обучение на курсах художников-оформителей при Областном доме народного творчества. Попытка поступления в Одесское художественное училище им. Грекова не удалась и начались трудовые будни художника оформителя на разных предприятиях нашего города.
Константин Валентинович, обладая незаурядными способностями, раскрыл себя в живописи. Привлекает его пейзажный жанр. Не оставил и тщательное изучение наследия старых мастеров и создает свои композиции по мотивам работ известных исторических художников. Эти работы нельзя назвать копиями в чистом виде, т.к. Швецов, не имея возможности работать с оригиналов, использует репродукции. Привлекают его произведения с христианской тематикой, например «Коронование Богоматери» Веласкеса, «Мадонна в розах» Ф. Бруни. «Оплакивание Христа» Леандро Бассано.
Свои пейзажи художник пишет по памяти и впечатлению от природы, красоту и постоянную изменчивость состояния воздушной среды пытается передать в своих картинах. Работает в технике масляной живописи и штрихового рисунка цветными карандашами, в чем достиг немалого мастерства. Художник полон идей и творческих планов. 14.06.2012
18 травня відбулася зустріч у молодіжному літературному клубі “Alternative”. В рамках теми вечора “Контркультурна література” ми розглянули саме явище контркультури. Хрещеним батьком її є Теодор Роззак – культуролог, філософ, історик, який і ввів дане поняття. У 1969 році Роззак опублікував книгу «Створення контркультури». Також ми говорили про творчість американських письменників представників «біт-покоління»: Джека Керуака, Вільяма Берроуза і Аллена Гінзберга. Не уникнув палкого обговорення літературний провокатор Чак Поланік та його культові романи:
«Бійцівський клуб», «Задуха», «Привиди». І звісно, ми не забули про засновника гонзо-журналістики Хантера Томпсона.
В кінці зустрічі усіх прихильників малої прози та й взагалі літератури порадував своїми оповіданнями Володимир Греков. Оповідання, які читав автор в рамках вечора були втіленням найточнішої іронії, що цілковито базується на реальних, комічних історіях. Автор, майстерно оперуючи точними деталями й соковитими образами, описував здавалось би нереальні історії з реального життя.
Відбулась зустріч у клубі “Позиція”, під час якої учасники зустрілись з досі не дуже зрозумілим проявом сучасності – арт-дизайном. Ювілейна виставка виробів цього напрямку модератора О.А. Максименко викликала дуже багато питань, головним було – “для чого?”. Треба віддати належне Ользі Андріївні: на усі наші “що?”, та “до чого?”, була дана вичерпна та зважена відповідь. Як все це відбувалося, і чому учасники зустрічі не розходилися майже три години поспіль дивись на сторінці клубу “Позиція”.
Наступна дискусія має відбутися (за одноголосним бажанням усіх присутніх) у червні. Коли, яка тема – повідомимо додатково.
До зустрічі!
Третього травня відбулася зустріч у клубі “Позиція”, темою якої була розмова про етику, мораль, етикет. Звісно, тема дуже делікатна, тому був ризик у дискусії скотитися до негативу – аморальності,неетичності та ін. Так і сталося – були згадані як місцеві, так і глобальні негаразди, які за усіма позиціями суперечать етичним нормам і принципам. Гострими були виступи художника С. Пантелійчука, дизайнера О. Максименко та економіста Л. Шифріна.
Модератор теми журналіст В. Фальов у своєму виступі зробив наголос на релігійній, біблейській складовій у понятті “етика”, на що була зроблена як завжди емоційна відповідь філософа Н. Мірошкіної. Вже не вперше ми зіткнулися з тим фактом, що заявлена тема не вміщується в 2-3 години дискусії, тому, вирішили у новому навчальному році повернутися (можливо не раз) до цієї розмови.
25 квітня у науково-педагогічній бібліотеці відбулась зустріч у молодіжному літературному клубі “Alternative”. У рамках теми “Історична література від літопису до сьогодення”, ми говорили про історичний роман, майстрів та засновників жанру. Переглянули відеозаписи інтерв’ю сучасних письменників, які працюють у жанрі історичного роману. У наступному блоці ми розглянули специфіку піджанру наукової фантастики – альтернативну історію. Велику увагу учасниками зустрічі було приділено “фолк-хісторі” й зокрема творчості Олеся Бузини. Під час зустрічі не було змоги розглянути усі види й аспекти історичної літератури, тому, найімовірніше, ми ще не раз будемо повертатися до теми історичної літератури, але наразі наступна зустріч у клубі альтернатів буде присвячена контркультурній літературі.
25 квітня в науково-педагогічній бібліотеці м. Миколаєва відбувся творчій вечір поета Сергія Зубця “Під тим самим сонцем”.
В рамках заходу письменник представив поетичні твори зі збірки, яка вийшла друком у видавництві “Ірини Гудим” у 2008 році, а також низку нових поетичних творів, які були опубліковані у періодичних виданнях, зокрема в міському журналі поезії «Літера Н.», а також на сторінках Інтернет ресурсів.
У 2009 р. Сергій став лауреатом Міжнародної українсько-німецької літературної премії ім. О. Гончара. Його поезія, а автор працює у верлібрі, сповнена символізмом, інтуїтивним та часом міфологічним сприйняттям світу й навколишньої природи. Його янголи це коники, його сонце це квітка, роса – королева. У творах є філософська глибина й простір для того, щоб залучити до роздумів читача.
Творчий вечір пройшов у теплій атмосфері, хоча інколи Сергію Зубцю й доводилось відповідати, на провокаційні питання з приводу його творчості, але це тільки пожвавлювало аудиторію, спонукаючи всіх присутніх до діалогу з письменником і його творами.
23 квітня у рамках десятої ювілейної виставки місцевих видавництв “Миколаївська книга-2012” в науково-педагогічній бібліотеці м. Миколаєва відбулась презентація книги, кандидата філологічних наук, професора, Відмінника народної освіти, Городянина року (1999), Тамари Костянтинівни Пересунько “Гоголь. Апостольское служение души”, яка вийшла друком у видавництві “Ірини Гудим” у 2011 році.
Книжка є своєрідною спробою представити Апостольське служіння душі геніального письменника в мозаїчній формі. Книга складається з 28 розділів і 397 мініатюр. Автор монографії, оперуючи історичними відомостями з біографії Миколи Васильовича Гоголя, його особистим листуванням, базуючись на ґрунтовних дослідженнях різних вчених, представляє в книзі саме духовний світ великого письменника.
22 червня у науково-педагогічній бібліотеці відбулась зустріч у молодіжному літературному клубі “Alternative”. В рамках теми: “ Мемуари, як літературний жанр ”, ми говорили про види мемуарів, їх різновид і, звісно, про історичне становлення жанру, загальні риси, розглядали чим відрізняються мемуари від художньої автобіографії. Учасники зустрічі представляли мемуари відомих постатей і не тільки. Так, наприклад, ми подивились відеосюжет про мемуари відомого італійського авантюриста, мандрівника і письменника Джакомо Казанова, довідались про долю мемуарів, про те як вони переписувались, перекладались і змінювались видавцями. Досить велику суперечку викликало прикладне значення мемуарів короля жахів Стівена Кінга “Как писать книги. Мемуары о ремесле”.
