|
|
В галерее Николаевского областного краеведческого музея «Старофлотские казармы» начала свою работу Фотовыставка «День-2013». В экспозиции представили 160 фотографий, которые отобрали из 2 тысяч присланных фоторабот. Сотрудники нашей библиотеки стали активными посетителями мероприятия.
 Питання зв’язків Т.Г.Шевченка з Миколаївщиною до цього часу висвітлювалося в літературознавчій науці лише принагідно. Упродовж декількох років авторський колектив, очолений кандидатом медичних наук, доцентом Гуманітарного інституту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова І.Б.Марцінковським, працював над укладанням шевченківського енциклопедичного словника Миколаївщини.
Це універсальне науково-довідкове видання, в якому висвітлено широке коло питань, що стосуються зв’язків Т. Шевченка з Миколаївщиною. Словник уміщує відомості про всі його твори (поетичні, прозові, драматичні, малярські), мотиви яких пов’язані з Південним Прибужжям.
Окремі статті вміщують біографічні довідки учених, письменників, журналістів, діячів культури Миколаївщини, які присвятили Шевченкові свої наукові дослідження, публіцистичні статті, нариси, спогади, літературні твори. Словник розкриває також і специфіку образотворчої Шевченкіани митців-миколаївців, простежує образ Шевченка в музиці. Уміщено цілий ряд статей про митців (акторів, режисерів, художників, скульпторів, композиторів), чия творчість пов’язана з Шевченком. Охарактеризовано діяльність мистецьких колективів Миколаївщини, в яких широко представлена шевченківська тематика. Проаналізовано й матеріали преси Миколаївщини, присвячені Шевченку.
Багато статей словника розглядають питання ушанування пам’яті Шевченка на Миколаївщині. Подається також матеріал про діячів, пов’язаних із Шевченком та Миколаївщиною опосередковано.
Цінним є те, що до кожної словникової статті подано бібліографію.
Шевченківський енциклопедичний словник Миколаївщини – багато ілюстроване видання. В ньому зібрано ряд унікальних фотодокументів, значна частина яких публікуються вперше. Серед ілюстрацій – твори миколаївських митців, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Укладачі опрацювали матеріали архівів, музеїв Т.Шевченка, залучили й надбання колекцій та архівів місцевих краєзнавців.
Ця книга за всебічністю розкриття проблеми є одним із найпотужніших краєзнавчих проектів. Вона буде корисною не лише для широкого кола шанувальників Шевченка, а й для дослідників української культури та літератури. Після здійснення цього видання Миколаївщина стала в ряд тих небагатьох областей, які уже мають подібні напрацювання, і посіла серед них не останнє місце.
Голова Миколаївського відділення Національної спілки письменників України, лауреат Національної премії України імені Т.Шевченка Дмитро Кремінь
5 червня в науково-педагогічній бібліотеці м. Миколаєва учасники V Міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час» взяли участь у круглому столі «Дитяча література у шкільній програмі», модератором якого виступила Галина Малик. Тут Галина Миколаївна виступила не лише як письменник, а й як редактор видавництва «Знання». Про готовність співпрацювати говорила заступник головного редактора «Видавничий дім «Освіта» Ірина Красуцька. Вчителі шкіл нашого міста Л. Цуркан, В. Купцова, В. Савченко, Н. Яценко говорили про нагальні проблеми, з якими вони стикаються на уроках літератури. Викладачі вишів В. Шуляр, Л. Старовойт, І. Береза, О. Пронкевич наголошували на необхідності співпраці з психолагами при укладані шкільних програм. Поділилися своїми думками із зазначеної теми автори книжок для дітей Анатолій Качан, Людмила Чижова, Віра Марущак та Оксана Яблонська.
Запрошуємо до обговорення проекту пропозицій “круглого столу”.
1. Утворити робочу групу щодо розроблення нової Концепції вивчення української літератури та нових державних програм з української літератури для загальноосвітніх класів, а також: із поглибленим вивченням, для профільного навчання, елективних курсів, факультативів, індивідуального навчання з урахуванням інклюзивної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
В основу підготовки програм покласти принципи ощадності, доцільності, природовідповідності тощо з урахуванням групи принципів відбору художніх творів.
До розробки програм залучити фахівців (науково-педагогічних працівників, методистів системи післядипломної педагогічної освіти, учителів-методистів, заслужених учителів України), а також медиків, психологів, працівників гігієни праці, представників громадських організацій, спілок, об’єднань та ін.
Підготовлені матеріали винести на широке громадське обговорення з наступним проведенням апробації в навчальних закладах.
2. Переглянути в перехідний період чинні програми з української літератури щодо оптимізації кількості творів для текстуального вивчення, оптимальності й доцільності понять із теорії літератури, механізмів реалізації змістових ліній літературної освіти Державних стандартів.
3. Порушити клопотання перед Інститутом літератури НАН України, Спілкою письменників України про розроблення списку літератури або літературного канону, який стане основою підготовки до укладання нових державних програм з української літератури.
На основі літературного канону, державних програм з української літератури розробити Державну програму підготовки друку повних текстів художніх творів, хрестоматій, посібників та інших видань як серію «Шкільна бібліотека».
4. Порушуємо клопотання про відновлення централізованого розподілу та комплектування дитячою літературою шкільних бібліотек для реалізації нових державних програм з української літератури.
У рамках Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання централізовано забезпечувати літературою фонди не тільки публічних, а й шкільних бібліотек.
 22 травня в науково-педагогічній бібліотеці м. Миколаєва відбулася презентація навчальних посібників:
– Література Миколаївщини (Старовойт Людмила Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури і методики навчання МНУ імені В.О. Сухомлинського);
– Художня рецепція постаті Т.Г. Шевченка у творчості письменників Миколаївщини (Старовойт Людмила Василівна, Марцінковський Ігор Богданович, Мірошниченко Ольга Володимирівна).
Важливим завданням професійної підготовки студентів філологічних спеціальностей є створення умов для оновлення змісту і форм навчально-виховного процесу, запровадження освітніх інноваційних технологій, формування у них системного творчого мислення.
Курс літературного краєзнавства займає важливе місце у системі фахової підготовки майбутніх філологів, бо він сприяє формуванню професійних умінь і навичок. Головне завдання спецкурсу – максимально використати творчий потенціал кожного студента у процесі засвоєння матеріалу.
У навчальному посібнику подано літературно- критичні матеріали, що в основному висвітлюють визначальні проблеми творчості письменників Миколаївщини, які пишуть українською та російською мовами.
Основну увагу звернуто на творчість письменників кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Витоки літературно-театральної діяльності розглянуто побіжно. Розвиток театральної справи на Миколаївщині у ХХ столітті подано оглядово. Автор не претендуває на всестороннє і повне висвітлення проблеми, про деяких авторів у літературно- критичних статтях немає згадки. Це викликано незначним обсягом курсу літературного краєзнавства, тому насамперед у посібнику представлено матеріали про творчість членів Національної спілки письменників України.
 16 мая научно-педагогическая библиотека города Николаева принимала «круглый стол», посвященный Дню памяти жертв политических репрессий.
Организаторами мероприятия выступили Департамент информационной деятельности и коммуникаций с общественностью Николаевской областной государственной администрации и Государственный архив Николаевской области.
Участники «круглого стола» почтили минутой молчания погибших в годы политических репрессий жителей Николаевщины.
О значении мероприятия в общественной и научной жизни города и области говорит тот факт, что в его работе приняли участие председатель Николаевского областного совета Т. Д. Креминь, руководитель Областного центра поисковых исследований и редакционно-издательской деятельности С. С. Макарчук, директор Института истории и права Николаевского национального университета им. В. Сухомлинского Н. Н. Шитюк, председатель Николаевской областной организации Национального союза краеведов А. П. Тригуб, научный редактор рабочей группы Николаевской областной межведомственной комиссии по вопросам поиска и упорядочения захоронений жертв войны и политических репрессий С. Н. Березной, председатель Николаевской областной организации Украинского историко-просветительского общества «Мемориал» им. В. Стуса А. Г. Малицкий, председатель Николаевского областного союза воинов-интернационалистов и запаса Ю. Л. Соловей, начальник Управления культуры, национальностей и религий Николаевской облгосадминистрации С. Н. Гладун, сотрудник Архива Управления Службы безопасности в Николаевской области Л. А. Дорошенко, заместитель Департамента образования, науки и молодежи Николаевской облгосадминистрации А. Л. Каськова, директор Николаевского областного краеведческого музея В. А. Михайлов, директор Николаевского областного музея подпольно-партизанского движения Л. Б. Ташлай, а также ведущие ученые Николаевской области, представители органов государственной власти и местного самоуправления, общественных организаций, сотрудники госархива Николаевской области и отраслевого архива УСБУ, студенты николаевских ВУЗов. В роли ведущей «круглого стола» выступила директор государственного архива Николаевской области Л. Л. Левченко.
В ходе обсуждения проблем истории политических репрессий на территории Николаевской области участники «круглого стола» заострили внимание присутствующих на их механизме. Так, Сергей Макарчук остановился на Большом терроре 1937-1938 гг., начало которому положили телеграмма И. Сталина от 3 июля 1937 года «Об антисоветских элементах» и его письмо от 2 июля 1937 года о начале общегосударственной кампании преследования раскулаченных лиц и преступников, а также изданный наркомом внутренних дел Н. Ежовым оперативный приказ НКВД СССР от 30 июля 1937 года № 00447 «Об операции по репрессированию бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов». Еще ранее, 25 июля 1937 года, был издан оперативный приказ об аресте в 5-дневный срок всех германских подданных, в том числе и политэмигрантов, работавших на заводах оборонной промышленности. Затем последовательно нарком НКВД Н. Ежов подписал оперативные приказы о репрессировании поляков, греков, латышей и представителей других национальностей. В результате политические репрессии приобрели массовый характер. Если в отношении «кулацкого элемента» сверху доводились планы (так называемые «лимиты») по количеству подлежащих репрессиям граждан, то в репрессиях представителей различных национальностей у карателей были полностью развязаны руки. Дело дошло до внесудебных репрессий списками: заводились «альбомы» на десятки, а то и сотни лиц, приговоры подписывались без всякого рассмотрения сути дела. Основная роль в проведении массовых репрессий возлагалась на органы внесудебной расправы – «особые тройки». Только в период Великого террора в СССР было осуждено более 1,5 млн человек, в том числе около 700 тысяч из них приговорено к расстрелу.
Участники «круглого стола» также обратили внимание на преследования церковнослужителей, очертили тему духовного надлома в обществе, вызванного массовыми политрепрессиями. Во время обсуждения поднимались проблемы проведения исследовательской работы по теме репрессий, в частности, о необходимости расширения доступа исследователей к ранее недоступным архивным документам, об открытии новых экспозиций в Николаевском областном краеведческом музее, посвященных событиям Голодомора 1932-1933 гг. и политических репрессий на территории области, о выявления мест захоронений репрессированных.
Присутствующие познакомились с изданными Областным центром поисковых исследований и редакционно-издательской деятельности книгами «Реабилитированные историей. Николаевская область» (на данный момент уже идет работа над 7-й книгой), в которых помещены статьи, биографические очерки, воспоминания, документы из государственных и ведомственных архивов СБУ и МВД, раскрывающие масштабы и механизмы политических репрессий, а также списки тысяч граждан – жителей Николаевской области, подвергшихся репрессиям. Государственный архив Николаевской области представил выставки оригиналов документов из фонда Р–5859 «Управление службы безопасности в Николаевской области», он-лайновые выставки «Массовые репрессии на Николаевщине в 1937–1938 гг.», «Репрессированные священники и церковнослужители Николаевщины», «Сопротивление украинского населения большевистской политике коллективизации и раскуркуливания (1929–1933)». Сотрудниками научно-педагогической библиотеки города Николаева были подготовлены выставки книг, изданных в Николаевской области и в Украине по теме политических репрессий.
Подводя итоги заседания, председатель Николаевского областного совета Т.Д. Креминь подчеркнул важность проведения научных исследований для восстановления памяти жертв политрепрессий, остановился на необходимости дальнейшего финансирования столь необходимого для открытия исторической правды проекта, как научно-документальная серия книг «Реабилитированные историей», расширения просветительской работы о периоде тоталитаризма.
В завершение заседания участники «круглого стола» приняли резолюцию, в которой были учтены предложения и рекомендации, прозвучавшие во время обсуждения.
 Состоявшаяся 15 мая встреча в клубе «Позиция», думается, запомнится всем надолго. Первое и главное: тема любви – это та тема, интерес к которой никого не минует: неискушенное дитя и убелённый сединами взрослый одинаково подвержены. «Любви подвластны все!» – это была самая горячая цитата.
Второе и тоже важное: что есть любовь, какова её природа? Когда она явилась нам – в древние века или в более цивилизованные времена? Эти вопросы были насущными. Модератор встречи В. Фалёв – журналист и поэт – на них пытался ответить, подтверждая свои суждения ссылками на незыблемые авторитеты философов античного мира, современности, приглашая нас в ностальгические экскурсы по страницам любимых книг, картинам и кинофильмам. На фоне показа великолепно подобранных сотрудником библиотеки А. Зиминым видеосюжетом из «Ромео и Джульетты», «Тристана и Изольды», «Титаника» и др. звучали стихи членов клуба В. Фалёва, Евы Гиан, И. Шпачинского, Л. Шифрина, Елены Светлой, известные строчки любовной классики.
Отдельно следует отметить неоценимый вклад Ольги Николаевны Петренко в столь трепетную тему. Сидя за фортепиано, она отразила развитие темы любви в различных музыкальных жанрах – от оперы до эстрадной песни, следуя хронологии. Берущие за душу аккорды «Пиковой дамы», «Евгения Онегина», «Кармен». Проникновенные мелодии романсов «Я вас любил», «Я помню чудное мгновенье», «Полюбила я» сменялись темами из оперетт А. Рябова и Я. Барнича, написавших первые украинские оперетты «Свадьба в Малиновке» и «Гуцулка Ксеня».
Великолепным завершением этой встречи было заключительное слово президента клуба И. Шпачинского – «Поговорим о странностях любви». Тесным дружеским неформальным общением завершилась эта встреча. Разошлись все в ожидании новых тем и дисскусий.
 24-го квітня в науково-педагогічній бібліотеці відбулась зустріч молодіжного літературного клубу “Alternative”. Тема зустрічі: “Сучасна українська поезія”. В рамках заходу було розглянуто творчість таких поетів, як: Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Віктор Неборак, Олександр Ірванець та інших. Учасники заходу обговорювали такі складні питання, як наявність нецензурної лексики в сучасній українській поезії, місце та роль сучасної російськомовної української поезії та взагалі подальший розвиток поезії. Також учасники зустрічі читали улюблені вірші й ділилися своїм враженнями від почутого.
 17 квітня відбулася чергова зустріч у клубі «Позиція», на яку ми так нетерпляче чекали та мали великі сподівання щодо упорядкування власних думок та міркувань про стан подій в Україні та світі. Отже, наші чекання цілком виправдалися, але чи принесло це спокій – друге питання.
Потрібно сказати, що захід вдався. У цьому, без сумнів, велику роль зіграла обізнаність у предметі обговорювання, політична грамотність, толерантність та лекторська майстерність ведучого – журналіста, політика Ю.І. Іцковського. Він дав науково обґрунтовану оцінку розвитку політичної ситуації в Україні з часів Київської Русі і до наших днів, не забувши і про рідне місто – Миколаїв, де всі ми живемо, працюємо, навчаємося, тому нас дуже хвилювало питання подальшої долі усіх суб’єктів нашого міста, отже доля нас самих. Доповідач відповів на всі питання, якими б складними вони не були, але ж, знов – таки – чи втішили вони запитуючих – інша справа.
Чудовим доповненням була відео – презентація «Батьки – засновники науки політології», яку провела В. І. Мітіна, наша незмінна колега на шляху просвітництва та освіти. Огляд літератури з питань філософії політики, політології, економіки та виставка нових книжок з цих питань, теж відіграли значну роль у розумінні теми зустрічі.
Не можна не відмітити виступ – репліку викладача вузу, кандидата філософських наук Н.В. Мірошкіной, яка на базі своїх наукових висновків дала аналіз складу угруповань, задіяних у озброєних конфліктах. Не тільки дотепність доказів, емоційність зробили її виступ важливим для нас. Вражала її особлива обуреність та зворушеність тим, що відбувається у країні.
Чекаємо вас на чергову дискусію 15 травня о 17 годині. Тему буде оголошено пізніше.
1 апреля состоялся традиционный первоапрельский вечер «Хорошее настроение». Все старались провести время в позитивных разговорах, чтении своих стихов о людях, времени, весне и любви. Как всегда, главной фигурой был Леонид Шифрин со своими юмористическими стихами и эпиграммами. Его поддержали коллеги по литературному объединению «Стапель» Н. Нагорняк, Л. Колосова, Б. Криворучко и др. Они читали свои стихи, исполняли песни под гитару. Ведущий вечера И. Шпачинский провёл мини-мастер-класс по сочинению анекдотов, что было и смешно, и полезно. Одностишья Евы Гиан (В. И. Митиной), как и всегда, были афористичны, изящны и исполнены глубокого философского смысла. На большом экране шёл киноконцерт, состоящий из песен известных композиторов к самым любимым фильмам. Всего не перечислить, но ощущения и настроение были самыми светлыми, позитивными.
27-го березня в науково-педагогічній бібліотеці відбулась зустріч молодіжного літературного клубу “Alternative”. Тема зустрічі: “Сучасна японська література”. В рамках заходу було розглянуто творчість таких авторів, як: Юкіо Місімо, Кендзабуро Ое, Міямото Теру, Банана Єсімото, Рю Муракамі і звісно Харукі Муракамі. Було здійснено спробу дати порівняльну характеристику творам японських письменників другої хвилі післявоєнних часів і сучасних популярних японських авторів. Також було розглянуто вплив масового американського та західноєвропейського мистецтва на формування сучасної японської літератури. Учасниками заходу були висловленні припущення, щодо популярності перекладів творів сучасних японських авторів в Україні. Наступна зустріч у клубі “Alternative” буде присвячена: «Сучасній українській поезії».
|
