22 квітня у Науково-педагогічній бібліотеці пройшла дискусійна зала «Літературне краєзнавство. Як об’єднати небайдужих». Під час заходу відбулась презентація книги, що вийшла у видавництві «Іліон» – «Живлюща сила Ємигеї». Видавець презентованої збірки А.В.Румянцева завітала на дійство із подарунком – картою «Літературний портрет Миколаївщини». Також у дискусії взяли участь й бібліотекарі зокрема, Юлія Чепурко поділилася прийомами заохочення молоді до читання. Активну участь у бесіді також взяли відомі миколаївські краєзнавці І.О.Гудим, В.І.Марущак, І.Б.Марцінковський та Л.В.Старовойт.
Ось чого ми не сподівалися, так це такої бурхливої реакції на тему дискусії у клубі “Позиція”, яка відбулася 16 квітня. Погодьтеся, досить “невинна” назва – “Сучасна українська література як етика постмодернізму” – і така реакція! Це дуже нас порадувало та надало сил. Ще б пак! У нашому Клубі немає байдужих, всі його члени займають, як раніше казали, “активну життєву позицію”. Вони досить серйозно “трощили списи” через особисте ставлення чи до автора, чи до якогось окремого твору; шукали протиріччя між письменниками однієї етнічної групи, а знаходили те, що одна мудра людина сформулювала так: усі постмодерністські течії “течуть” в одному напрямку, але кожна з них — своїм шляхом. Потрібно відмітити дуже витриману, досить “дорослу” позицію модератора теми – молодої людини, студентки МНУ ім. В. Сухомлинського Інни Лісоколенко, яка вела корабель дискусії через бурхливе море різних бачень, уособлень, поглядів і думок твердою рукою. Великий внесок в цю цікаву і відверту розмову зробив ще один представник молодшого покоління, наш співпрацівник Олексій Зімін, який виявив глибоке знання сучасної української літератури, зумів на науковому рівні представити її культурологічну значимість. А опонентами цих двох молодих людей були дуже обізнані у різних науках та з життєвим досвідом особи: Л. Щетініна, Ю. Іцковський, А. Шифрін, А. Суріна та ін. Цікавими, розумними, дотепними були як репліки, так і запитання до модератора у В.В. Чернявського. Всього, що відбувалося за ці 2 години, не переказати. Але відмітити слід, що здавалося ніколи ще не було серед нас такого почуття єдності та навіть “родинності”, такого небажання розходитися. Це зайвий раз дозволило нам – “батькам-засновникам” – порадіти за наше дітище — Клуб — і, навіть, попишатися з цього приводу.
Наступна зустріч, остання у цьому навчальному році, відбудеться, як і завжди, у третій четвер місяця, тобто 21 травня. Час і місце, як у назві відомого кіно, змінити не можна! Модератором досить цікавої, ще не обговорюваної на наших зустрічах теми, – “Жива етика і філософія Реріхів”, присвяченої 80-річчю підписання пакта Реріха “Про захист культурних цінностей під час озброєних конфліктів”, – виступить Анна Юріївна Суріна, кандидат філософських наук, викладач МНУ ім. В. Сухомлинського.
До зустрічі!
15 квітня в бібліотеці відбулась зустріч з автором циклу телевізійних передач “Історична правда з Вахтангом Кіпіані”.
Вахтанг Теймуразович – головний редактор Інтернет-видання «Історична правда», однойменного тележурналу на каналі ZIK, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові.
Проводити Всесвітній день поезії у науково-педагогічній бібліотеці нашого міста вже стало доброю традицією. Цьогорічною особливістю була презентація книги голови обласного осередку Спілки письменників України, лауреата найвищої державної нагороди – премії імені Шевченка Дмитра Креміня «Медовий місяць у Карфагені». Тут переплітається і ліричне, й історичне, і філософічне. Улюблений, і без усякої хибної скромності, всесвітньо відомий поет – справжній і неповторний володар Слова, великий патріот, який душею вболіває за рідну землю, за її народ, віками гноблений і обікрадений, але нескорений і незламний. Вічно співучий, як наш край пісенний…За кожним рядком стоїть авторське проникнення у наше земне буття, сполучна ланка між минулим і майбутнім. Continue reading Всесвітній день поезії – Медовий місяць у Карфагені
17 березня в науково-педагогічній бібліотеці м.Миколаєва відбулась урочиста зустріч, присвячена ювілею української письменниці-шестидесятниці, поетеси, лауреата Державної премії ім. Тараса Шевченка, Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги, премії Антоновичів, премії Петрарки Ліни Василівни Костенко. Під час заходу вчителі української мови і літератури ділилися своїми напрацюваннями щодо проведення уроків за творчістю Ліни Василівни, презентували учнівські відео-роботи. Вихованці «Народного художнього колективу» театру «Мрія» міського Палацу творчості учнів Мавродій Марія, Короткова Олена, Лисогор Дар’я, Власенко Любов декламували вірші. Також, у межах заходу, разом з миколаївським областним інститутом післядипломної педагогічної освіти, було проведено флеш-моб у вигляді створення відео з виразного читання віршів Ліни Костенко.
19 березня відбулася зустріч у дискусійному клубі “Позиція”. Присутні заслухали лекцію Н.В. Рожанської “Сучасна теорія фемінізму”. Тему подовжила студентка 2 курсу МНУ ім. В. Сухомлинського Лісоколенко Інна з доповіддю“Історія українського фемінізму”. Це було і цікаво, і дотепно. Цього разу була представлена значна добірка книжок для огляду та презентувалося нове видання – “50 великих книг по философии” Т. Батлера-Боудона. Відрізнялась ця зустріч ще й тим, що більшість присутніх були студенти, які взяли активну участь в обговоренні такого суперечливого та витонченого питання як фемінізм, поряд з яким порушились і проблеми гендеру та емансипації.
Приємне враження ми також отримали від презентації результатів власних досліджень студенток 5 курсу факультету соціології ЧДУ ім. Петра Могили Мороз Ольги та Щербак Валерії, які розкрили принципово різні погляди на гостре питання фемінізму з боку старшокласників міської та сільської шкіл. Потім вони методом анкетування виявили ставлення до фемінізму присутніх на зустрічі. Це теж було сприйнято з інтересом.
Ми вважаємо, що наша нова “фішка” – введення в тему дискусії відеокадрів з культових кінофільмів (цього разу – “Солдат Джейн”) – буде успішною. Як і завжди, порадував та розважив присутніх віршованим словом і дотепним коментарем наш шановний Л.Б. Шифрін. Треба сказати також і про нашого Президента, його репліки та заключне слово, як і завжди, були влучні.
Наступна зустріч відбудеться 16 квітня, присвячена вона буде суперечностям сучасної української літератури. Модератором виступить студентка (це вже другий такий випадок!) – Лісоколенко Інна, яка, до речі, пише вірші під псевдонімом “Марфа”. Сподіваємося, що й ця “спроба пера “ буде теж вдалою.
Чекаємо на вас о 17 годині за адресою: Адміральська, 31, НПБ.
12 березня у бібліотеці відбулася зустріч з українською поетесою Наталією Дзюбенко-Мейс. Крім 4-х збірок поезії, пані Наталя ще написала роман “Андрій Первозванний”, пов’язаний з історією України. Поетеса народилася й виросла у Львові, її мати з Галичини, де була свідком сталінських репресій, які відбулися внаслідок приєднання цих територій до Радянської України. Її дідусь у 1933 році при спробі нагодувати сім’ю (хотів продати свої Георгіївські хрести) був арештований, а потім загинув на Колимі. Тому, вона знає про біди рідної Неньки-України не за чутками — вони пройшли крізь її розум та серце!
Цікавим був і її чоловік – Джеймс Мейс (помер 11 років тому). Нащадок індіанців-чероків, він духовно споріднився з Україною, її народом, культурою, історією. У своїх віршах та виступах пані Наталя розмірковує про те, яка доля судилася нашій країні… Нагадує про те, як різними діями Російська імперія свого часу намагалася знищити українців, і про сучасні страшні події на Донбасі. Але вона й попереджає, що без української історії Росія втратить ментальний центр.
Щодо Джеймса Мейса, то поетеса познайомила присутніх з його діяльністю. Він був професором Києво-Могилянської академії. У газеті “День” мав свою колонку, де жваво висловлював власні погляди не тільки на історію, але й на сьогодення. Пані Наталя представила гостям його книжку “Ваші мертві вибрали мене”, куди увійшли статті, написані для названої газети. Вісімнадцятирічним юнаком, навчаючись у Мічіганському університеті, він почув про Голодомор 1933 року в Україні та так був цим приголомшений, що схотів дізнатися більше. Він став спілкуватися не тільки з українцями зі США, а й з Канади, Австралії, Західної Європи. І з’явилися книжки з історії України. Це були спогади очевидців подій 1933 року, три томи різних історичних подій.
Був у Джеймса Мейса й задум створити кафедру української історії у Гарвардському університеті. Але у зв’язку з тим, що в США “править бал” російська славістика, а українці мають дуже обмежений інформаційний простір – задум не був втілений в життя, хоча для цієї справи було вже зібрано необхідні кошти.
Спільний душевний біль за долю багатостраждальної України з’єднав Джеймса і Наталю у подружньому житті.
Зустріч викликала яскраві враження у всіх присутніх. Пропонуємо ближче познайомитись з творчістю подружжя, бо це дуже зворушлива сторінка поезії та прози й дотик до історії і сьогодення.
Презентация книги под таким названием состоялась в Николаевской научно-педагогической библиотеке и собрала тех, для кого она предназначена, – директоров школ, учителей, студентов.
Эту книгу можно назвать своеобразным учебным пособием для педагогов, в котором на примере деятельности школы № 57 г. Николаева показано, как сделать детей счастливыми, а учебный процесс познавательным и интересным. Имя автора Татьяны Ивановны Блакитной, директора этой школы, хорошо известно в сфере просвещения Николаевщины, да и всей Украины. Школа молодая, ей всего лишь 21 год, но об инновационных методах ее работы знает вся страна.
И на презентации Татьяна Ивановна по праву чувствовала себя именинницей. В ее честь звучали любимые песни в исполнении студентов факультета музыкального искусства ННУ им. В. А. Сухомлинского Вероники Савкун, Алены Танасевской, Антонины Лавровой, Татьяны Волковой под аккомпанемент преподавателя Ольги Петренко. Стихи любимых поэтов Лины Костенко и Дмитра Креминя прочитали журналист Татьяна Даниленко и выпускник этого же вуза Виктор Дьяченко, который прекрасно справился и с ролью ведущего.
– Т. И. Блакитная – учитель-методист, отличник образования Украины, награждена почетным знаком Василя Шаховицкого, – представила присутствующим в зале автора книги директор научно-методического центра управления образования и науки Елена Вдовиченко. – Она – профессионал своего дела и росла как педагог и директор вместе со школой, сумев объединить вокруг себя людей разных, но понимающих и поддерживающих ее, и создать школу действительно гармоничного развития, несмотря на то что это обычная общеобразовательная школа микрорайона с украинским языком обучения. Но в этой школе стремятся воспитать творческую, интеллектуальную личность, достигающую еще и спортивных успехов. И это подтверждают достижения учеников – они победители многих конкурсов и олимпиад в различных отраслях знаний. Школа воспитала двух мастеров спорта: Дарью Ижевскую (по бадминтону), Юлию Чумаченко (по легкой атлетике). А еще Татьяна Ивановна – большой патриот, любящий свою землю и работу. Она вкладывает сердце, душу, ум и талант в то, чем занимается.
– Около 500 фотоиллюстраций из жизни школы, помещенных в книгу, говорят сами за себя, – отметила член Союза журналистов Украины Александра Ментель, помогавшая в редактировании издания. – Это уникальный опыт, полезный для всех педагогов. Ведь школа начинала свою деятельность с чистого листа, а сегодня о ней написано более 70 публикаций в различных изданиях. Большое спасибо Алексею Вадатурскому за помощь и поддержку в издании этой замечательной книги, получившей золотую медаль на VI Международном форуме «Инноватика в современном образовании».
Заместитель директора школы № 57 по воспитательной работе Андрей Малахов подчеркнул, что Т. И. Блакитная была первой ласточкой в городе и на Намыве, которая выдержала все трудности создания украинской школы. Это сейчас легко надеть вышиванку и говорить на украинском языке. А тогда, 20 лет назад, все это воспринималось с трудом. Сложно было доказать самой себе и людям вокруг, что это необходимо. И сегодня именно благодаря таким школам возрождается Украина.
В завершение автор книги поблагодарила присутствующих на презентации за внимание и теплые слова в ее адрес, пожелав всем мира и благополучия. Директор библиотеки Татьяна Роскина, подводя итоги встречи, сказала: «Наша задача – информировать обо всем новом и передовом в педагогике. Творческие наработки и достижения новаторов должны быть известны как можно большему числу педагогов».
5-6 березня до «Всесвітнього дня читання вголос» в науково-педагогічній бібліотеці м. Миколаєва відбувся флеш-моб у формі створення відеозапису читань вголос. У флеш-мобі взяли участь: студенти ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв» Олена Комарова з віршем Вероніки Тушнової «Я поняла, – ты не хотел мне зла», Надія Рожкова з віршем Костянтина Крамара «Я не искал похожих на тебя», Тетяна Криворучко читала уривок з твору Олександра Пушкіна «Евгений Онегин», студенти Чорноморського державного університету ім. Петра Могили Андрій Курачев з віршем Олександра Пушкіна «Я помню чудное многовенье», Сергій Зюзяк з віршами Сергія Есеніна «Письмо к женщине» і Володимира Маяковського «Лилечка» та Оля Шушпанова з віршем Олександра Пушкіна «Коварная». Серед учасників були також Наталія Мизико з уривком з твору Джилліан «Ангел моих снов», Деніс Андрієв з віршем «Ноктюрн» Володимира Маяковського, Олексій Зімін з віршем Василя Симоненко «Ображайся на мене, як хочеш». В цілому захід був направлений на популяризацію читання, як одного з найбільш розвиваючих видів дозвілля, і, відповідно до гасла «Читай – формат немає значення», проголошеного всеукраїнською бібліотечною асоціацією, показав, що художнє слово цінне у будь-якому форматі і носії.
5-6 березня до «Всесвітнього дня читання вголос» в науково-педагогічній бібліотеці м. Миколаєва відбувся флеш-моб у формі створення відеозапису читань вголос. У флеш-мобі взяли участь: студенти ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв» Олена Комарова з віршем Вероніки Тушнової «Я поняла, – ты не хотел мне зла», Надія Рожкова з віршем Костянтина Крамара «Я не искал похожих на тебя», Тетяна Криворучко читала уривок з твору Олександра Пушкіна «Евгений Онегин», студенти Чорноморського державного університету ім. Петра Могили Андрій Курачев з віршем Олександра Пушкіна «Я помню чудное многовенье», Сергій Зюзяк з віршами Сергія Есеніна «Письмо к женщине» і Володимира Маяковського «Лилечка» та Оля Шушпанова з віршем Олександра Пушкіна «Коварная». Серед учасників були також Наталія Мизико з уривком з твору Джилліан «Ангел моих снов», Денис Андрієв з віршем «Ноктюрн» Володимира Маяковського, Олексій Зімін з віршем Василя Симоненко «Ображайся на мене, як хочеш». В цілому захід був направлений на популяризацію читання, як одного з найбільш розвиваючих видів дозвілля, і, відповідно до гасла «Читай – формат немає значення», проголошеного всеукраїнською бібліотечною асоціацією, показав, що художнє слово цінне у будь-якому форматі і носії.
22 квітня у Науково-педагогічній бібліотеці пройшла дискусійна зала «Літературне краєзнавство. Як об’єднати небайдужих». Під час заходу відбулась презентація книги, що вийшла у видавництві «Іліон» – «Живлюща сила Ємигеї». Видавець презентованої збірки А.В.Румянцева завітала на дійство із подарунком – картою «Літературний портрет Миколаївщини». Також у дискусії взяли участь й бібліотекарі зокрема, Юлія Чепурко поділилася прийомами заохочення молоді до читання. Активну участь у бесіді також взяли відомі миколаївські краєзнавці І.О.Гудим, В.І.Марущак, І.Б.Марцінковський та Л.В.Старовойт.
