Первоапрельское веселье на традиционном вечере юмора прошло успешно. Кто бы сомневался! Ведь Главным Героем, олицетворяющем его, был Леонид Шифрин – человек отменного чувства юмора, сочинитель всяческих эпиграмм, сатиристических стихов, да просто умница и неординарная личность. Помогать ему в столь многотрудном деле (попробуйте сами рассмешить хоть кого-нибудь!) помогала очень достойная команда – ЛитО “Стапель” (почти в полном составе во главе с “командиром” – Чебановым), бывшие когда-то в этом обьединении юмористы и прелестный дуэт из “Белой вороны” – Н. Оконская и О. Шевченко.
Как всегда, много эпиграмм прочёл главный герой – посмеялись. Выступившая известная в городе и за его пределами ведущая телевизионной передачи “Интеллект-ассорти” Т. Макаронова рассказала о том, что несколько тем своего “ассорти” приготовила полностью на материале его творчества, – восхитились. С большым мастерством и артистизмом исполнили свои шутливые песенки и пародии Н. Оконская и О. Шевченко, – громко аплодировали и кричали “Браво!”. В. Бабич – кораблестроитель, писатель, исполнитель песен, музыкант (гитара, фортепиано), пел, играл, шутил, (юмор тонкий, интеллигентный, берущее за душу пение), – восхищались.
Что касается творчества участников ЛитО “Стапель”, то большинство их “пассажей” прямо скажем, было “ниже талии”, но, как известно, сейчас этим грешат все известные “смехачи”, исключая, пожалуй, только любимого нами М. Жванецкого. Интересной была страничка своеобразного юмористического “альманаха” “Юмор с философским подтекстом”. Это особая веха в творчестве Л. Шифрина. Он также является давним участником дискусий в литературно-философском клубе “Позиция”, после каждой из которых выдает “на гора” шутливо-едкий комментарий в виде четверостишья. Это не просто нами приветствуется, мы в восторге аплодируем ему каждый раз.
Ну а, как говорится, “неформальное” общение прошло под звон гитарных струн и пение В. Бабича и дуэта из “Белой вороны”, шуток, анекдотов, велёлых воспоминаний и, конечно же, смеха!
Чтож, время, как известно, летит быстро. Не успеешь оглянуться, а уже опять скоро Первое Апреля, и мы приглашаем вас поучаствовать в нём.
25 березня ц.р. у науково-педагогічній бібліотеці для методистів науково-методичного центру, у рамках Топоровських читань, присвячених 120-річчю великого педагога і просвітителя, відбувся пам’ятний захід. Модератор – кандидат мистецтвознавства, доцент МНУ ім.В. Сухомлинського, член Національної спілки композиторів України Ольга Миколаївна Петренко. Як завжди, з повною самовіддачею, дуже творчо і професійно вона разом із студентами і викладачами провела його. Тема – «Музика як духовна культура та її роль у становленні творчої особистості». А особистість відома: Адріан Митрофанович Топоров, який після заслання вчив простих селян зрозуміти і полюбити світочів культури, літератури і мистецтва, серед них – Миколу Миколайовича Аркаса. Прикрасили вечір своєю грою на фортепіано концертмейстер Лілія Миколаївна Голубовська та учасники ансамблю «Золота гітара». Зворушливо звучали спогади і розповіді про творчий шлях дідуся його онука Ігоря Германовича Топорова, одного з ініціаторів проведення «Топоровських читань». Сприяв глибокому проникненню в ті непрості часи і прекрасно підготовлений відеоматеріал про діячів культури нашого міста та області. Тетяна Даниленко, журналіст
Вже стало доброю традицією відзначати Всесвітній день поезії в міській науково-педагогічній бібліотеці. Цього року, аби залучити широку студентську та учнівську аудиторію, щоб молодь наочно познайомилася зі славними представниками поетичного цеху Миколаївщини, захід проведено у великій залі міського Палацу творчості учнів. І слід сказати, мети було досягнуто: глядачі і слухачі, особливо юні, трепетно і бурхливо реагували на появу відомих майстрів слова, емоційно реагували на вірші та пісні місцевих авторів. Цьому сприяло й аудіо- та відеооформлення вечора. Теплими і душевними були привітання з Днем поезії народного депутата України Тараса Креміня, директора науково-методичного центру управління освіти Миколаївської міської ради Ольги Тарасової та депутата обласної ради Надії Іванової.
Із творчістю сучасних українських поетів ознайомила присутніх літературно-музична композиція, підготовлена літературним гуртком міського Палацу творчості учнів (керівник Ніна Паламарчук).
Науково-педагогічна бібліотека спільно із миколаївським відділенням НСПУ представила творчий доробок поетів-земляків. Щирими оплесками глядачі супроводжували виступи Дмитра Креміня, В’ячеслава Качуріна, Володимира Пучкова, Аркадія Сурова, Людмили Чижової, Олександра Іванова, Олега Дороша, Лариси Матвєєвої, Ольги Сквірської, Людмили Щетініної, Геннадія Борисова. Віддали данину пам’яті і поетам, які відійшли у Вічність: Миколі Вінграновському, Емілю Январьову та Валерію Бойченку. Але їхня поезія – жива! Прикрасило вечір авторське виконання пісень на вірші місцевих поетів Олександра Сичова, Олександра Вербицького та Людмили Жиліної. Емоційно і сердечно вів захід партнер бібліотеки, популярний телеведучий, студент Віктор Дяченко.
Все ж, в який чудернацький час ми живемо, панове! Яку б тему ми не обрали для обговорення у нашому літературно-філософському клубі, все одно наприкінці дискусія «зверне» на сьогодення й знайде зв’язок з подіями, що відбулися в далеку давнину і не так давно. Так трапилося й цього разу, коли ми традиційно зібралися у третій четвер місяця, щоб обговорити питання зв’язку творчості відомої української письменниці Ольги Кобилянської з німецькою філософією часів її творчого життя. Здавалося б, що нічого не віщувало тієї бурхливої дискусії, яка виникла відразу після виступу нашої талановитої і розумної Інни Лісоколенко, студентки МНУ ім. В. Сухомлинського, модератора цієї теми.
Досить фундаментально та аргументовано підготовлена доповідь про життя та творчість неординарної творчої особистості, авторки відомої класичної «У неділю рано зілля копала», значно розширила наші уявлення про життєвий та творчий шлях письменниці. Як ведеться, невдале особисте життя призводить до деякої деформації особи, її духовного світосприйняття. Так сталося і з О. Кобилянською та знайшло відображення в багатьох її творах («Людина», «Він і Вона», «Царівна», «Без щастя», «Гортенза, або Нарис з життя однієї дівчини» та ін.). Звісно, було й захоплення німецькою філософією, особливо Ф. Ніцше, що теж базувалося на особистій проблемі письменниці: вона вважала себе дуже негарною. І якщо на початку своєї творчості вона орієнтувалася на Європу і відходила від «селянства» у літературі, прагнула описувати героя з високою психологічною організацією, інтелектуально розвинутого, а не «мужика», то під впливом родини Устияновичів вона повертається до долі селянства і пише один з кращих творів про село не лише в українській, а й світовій літературі – соціально-психологічну повість «Земля».
Щоб розповісти про те, чому ця тема – світогляд, творчість та доля письменниці, яка жила понад 75 років потому, «вивела» на запеклі дискусійні «бойовища», потрібно і більше часу, і інший формат висвітлення (не інформаційний звіт про захід на сайт бібліотеки). Тому, ми цього робити не будемо, але пропонуємо для всіх альтернативний вихід: будь ласка, завітайте до нашого клубу і візьміть участь у інтелектуальних спілкуваннях з фахівцями історичних, філософських філологічних та інших цікавих саме вам наук!
Чекаємо на вас 21 квітня для обговорення над актуальної теми «Діалектика героїзму», яку нам представить шановний Валерій Валерійович Чернявський.
Ласкаво просимо!
З 1992 року шкільні бібліотеки не отримують фінансування з місцевого бюджету на оновлення фондів. Від держави в бібліотеку надходить не більше десяти книг на рік, які не включено до шкільної програми та не затребувані читачами (наприклад, словник іспанської мови за 150 грн для шкіл із англійською мовою навчання). Важливо для формування культури читача пропагувати книгу, не заперечуючи доступ до інтернет.
З метою формування освіченої молоді необхідно передбачити кошти в міському бюджеті для поповнення фондів книжками і періодичними виданнями для всіх міських шкільних бібліотек.
24 лютого на базі Науково-педагогічної бібліотеки відбулась зустріч з журналістом, блогером та медіа тренером Олексієм Пироговим. Дана зустріч була присвячена нині такій актуальній проблемі як фейкова інформація. На конкретних прикладах було показано викривлення певних новин, опублікованих в Інтернеті, надрукованих в газеті та показаних по телебаченню. Олексій дуже детально та точно розповів, якими способами можна перевірити правдивість інформації.
Усі добре пам’ятають мультфільм з назвою «фільм, фільм, фільм», у ньому було показано усі «радості» зйомок фільмів. Ось схоже так і в темі з фейками. Фейки живуть поряд з нами, дивляться на нас, захоплюють нас, а далі уже ми з вами продукуємо не правду, вигадку, брехню. Чим ми керуємося? Обставинами, життєвими позиціями чи ще чимось. Насправді боротьба з фейками – це боротьба з повітряними замками. Їх не можливо перемогти. На кожне ваше спростування одного фейку одразу буде з’являтися нова лавина не правди. Найбільший сум викликають речі, якими ти захоплювався з дитинства. Приміром, електронні іграшки чи іграшка «марсохід» чи навіть електрична бритва у батька виявляються просто копіями з заходу. Нас обманювали. Нам говорили не правду про наших пращурів та дідів, ми жили у вигаданій країні «добра та багатства». Це сумно. Цікаво, що фейки живуть своїм життям протягом довгого часу. Не правдиві матеріали, яким більше, ніж 100 років існують поряд з нами. Наприклад, заретушовані фотографії з Жовтневого перевороту 1917 року, або навіть відомий знімок зі встановлення червоного прапору над німецьким рейхстагом у 1945 році, також виявляються підробками. Ідеального рецепту боротьби з фейками не існує. Шукайте правду, перевіряйте джерело надходження інформації, звіряйтесь з іншими матеріалами. Будьте переможцем. Не втрачайте даремно час. Орієнтуйтеся в простих речах. Приміром апріорі у Львові відсутнє метро, а тому не про яку участь у міжнародному конкурсі з кращих ліній метро у світі львівський метрополітен участі не приймав. Це вигадка. Будьте обережні, коли в інтернеті читаєте різноманітні вислови та цитати. Більшість просто підробка. Не довіряйте на 100 відсотків отриманій інформації. Перевіряйте її, знаходьте першоджерело. Часто від маленької правди залежить чиєсь дорогоцінне життя . Я вивчаю фейки протягом 5 років. І знаю, що на їх вивчення не вистачить усього життя. Продукуйте правду. А брехня чи фейк знайдуть вас самі.
23 февраля состоялся вечер памяти старейшего николаевского журналиста Бориса Лазаревича Арова, сердце которого перестало биться утром 11 января этого года на 97-м году его жизни. Поклонники этого замечательного, талантливого, мудрого, доброго человека говорили о нём много добрых слов как в прозе, так и в стихах. На вечере издатель Гудым Ирина Александровна и член Национального союза журналистов Украины Торпаков Сергей Евгеньевич презентовали последнюю итоговую книгу Арова «Мелодии наших судеб», написанную им о Николаеве и николаевцах. В книгу вошли рассказы о самых разных людях, о событиях прошлого и настоящего, а так же взгляд в будущее нашего города.
Этот вечер и эта книга были открыты стихотворением, посвящённым светлой памяти Бориса Лазаревича Арова и написанным в день его смерти.
Свечу задул холодный ветер,
Упало с рук твоё перо,
Тепло ушло в январский вечер,
Вдруг стало пусто и темно.
Застыли мудрые цитаты
И строки, что не дописал.
Невосполнимо жгут утраты,
Что много нам не досказал.
Король пера и мастер слова,
Ты будешь жить в твоих статьях.
Звезда твоя восходит снова,
Ведь на земле мы все в гостях… Фоменко Георгий Вадимович
З метою відзначення Міжнародного дня рідної мови кафедрою мовно-літературної та художньо-естетичної освіти, лабораторією методики викладання мов і літератур спільно з науково-педагогічною бібліотекою міста Миколаєва 23 лютого 2016 року у затишній читальній залі проведено круглий стіл «Сучасний світ у мовно-культурному різноманітті».
У круглому столі взяли участь представники департаменту освіти, науки та молоді облдержадміністрації, відділу у справах національностей та релігій управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації, науково-педагогічні та педагогічні працівники МОІППО, учителі російської, болгарської, новогрецької мов та мови іврит, учителі зарубіжної літератури та художньої культури, практичні психологи загальноосвітніх навчальних закладів Миколаївської області.
Під час проведення круглого столу обговорювалися питання:
Етнонаціональне розмаїття Миколаївщини.
Задоволення освітніх потреб представників національних меншин Миколаївщини.
Збереження і розвиток мовно-культурної спадщини (із досвіду роботи).
Формування позитивного толерантного ставлення дітей до різних культур і мов: психологія взаєморозуміння.
За результатами роботи учасниками круглого столу прийнято спільну резолюцію.
18 февраля 1016 года в ННПБ состоялось очередное заседание философско-литературного клуба “Позиция”. Тема встречи – “Акцентуация личности”. А для широкой публики более популярный текст: ” Все мы разные, и это – хорошо”.
Модератором встречи на этот раз была – магистр психологии, врач-психиатр высшей категории Дубинская Елена Викторовна (г. Киев).
Обратив внимание аудитории на уникальность каждой человеческой личности, она выделила два основных аспекта личностного анализа: генетический и социальный и остановилась на традиционных (Гиппократ и др.) и современных (Леонгард, Бурно и др.) классификациях типов личности, в зависимости от различных оснований деления этого понятия (темперамент, характер, сила, равновесие, подвижность и т.п.).
Особо подчеркнув, что “акцентуация” (см. в музыке, – “акцент” – выделить), согласно современным психиатрам К. Леонгарду, М. Бурно, касаються нормальных, а не психически больных людей, модератор проанализировала такие основные акцентуации как циклотимы, шизотимы, эпитимы, астемические и психастемические, демонстративные (истерические).
Лекции предшествовал обзор литературы, подготовленный сотрудником библиотеки Парунакян Н.Р. Интересно, что обзор включал не только научную литературу, но и литературу художественную, опирающуюся на список художественных произведений, анализируемых в книге Карла Леонгарда “Акцентуированные личности” (пер. с нем.) – М., 1989.
Сопровождалось выступление Е.В. Дубинской большим количеством музыкальных “цитат” (исполнитель – кандидат исскуствоведения, музыковед О.Н. Петренко), а также визуальными материалами, оттенявшими глубокую мысль автора о связи акцентуаций как с креативностью личности, так и достижениями культуры в прошлом и настоящем у различных народов.
Смысл лекции и её “красная нить” в том, что мы понимая и изучая эту, казалось бы, специфически-научную проблему, находим в ней себя и учимся принимать и любить себя такими, какие мы есть, эффективно используя полученные знания на пользу себе и людям, а также сглаживать те наши стороны, которые мешают нам общаться с другими людьми, понимать и уважать их.
Знание акцентуаций личности позволит нам также понять, что не нужно “перевоспитывать” другого человека, а лучше – дать ему право быть самим собой и уважать не только своё право быть личностью, но и право другого на свою уникальность и индивидуальность.
Очень важно сегодня также – учиться находить общие точки соприкосновения и радоваться им, развивать это общее. Ведь это – основа личного развития в разных жизненных ситуациях.
Отвечая на вопросы членов клуба, модератор обратила их внимание на такие насущные проблемы как возможности личной и социальной адаптации, психической самозащиты, неконфликтных взаимоотношений и пр. Ведь основное для каждого из нас – быть, а не казаться.
Подводя итоги встечи, президент клуба И.А. Шпачинский, обратил внимание присутствующих на то, что это – “одна из лучших лекций за все 12 лет работы клуба”, а тема – очень чётко поставлена и адекватно и увлекательно раскрыта модератором.
