Як боротися з маніпуляціями в медіа

19-21 вересня 2016 року у науково-педагогічній бібліотеці м. Миколаєва з ініціативи громадської організації Освітній Центр «Університет третього віку» було проведено три одноденні тренінги «Як боротися з маніпуляціями в медіа» з різними групами учасників. Це відбулося в рамках проекту «Освіта протягом всього життя. Медійна грамотність для людей поважного віку» за підтримки громадської організації «Центр Поділля-Соціум» м. Вінниця та «Представництва німецької (неурядової) організації Німецьке об’єднання народних університетів» (DVV International).

Мета тренінгів – розвиток критичного мислення у людей поважного віку, формування поглибленого розуміння ролі інформації в сучасних умовах, значення засобів мас-медіа та інформаційних технологій в управлінні масовою свідомістю та пропаганди під час інформаційних війн через формування цілісного уявлення про сутність, місце і роль пропаганди, а також здобуття навичок для збору та аналізу достовірної інформації.

Основні завдання тренінгів:

1) навчитися протистояти інформаційним атакам та регулювати інформаційні потоки;
2) виділяти деякі психологічні аспекти пропаганди і соціальної реклами, а саме через навіювання, переконання, наслідування, і, як наслідок,  – маніпуляція масовою свідомістю;
3) оволодіти навичками контент-аналізу текстів із проблем інформаційного протиборства, виробити здатність до критики і самокритики, навчитися роботи в колективі;
4) визначати стратегії, що допомагають застосувати навички критичного мислення при роботі з інформацією.

Учасниками тренінгів були безпосередньо слухачі (студенти) Освітнього Центру «Університету третього віку», відвідувачі Миколаївського міського територіального центру соціального обслуговування та спеціально запрошені гості.

Тренери: Ромащенко Вікторія та Комарова Олена.

Логіка постмодерна та сучасний медійний дискурс

Що positionй казати, тема останньої зустрічі у клубі «Позиція» – «Логіка постмодерна та сучасний медійний дискурс» – була важкою для її абсолютного розуміння ще й тому, що ми все ще живемо в цю бурхливу, суперечливу, інколи абсурдну, епоху. А як казав відомий поет, «Лицом к лицу – лица не увидать…» Проте, усі присутні, на чолі з Валерієм Чернявським, намагалися таки зрозуміти, які його, постмодерну, характерні риси, як вони відображаються у засобах масової інформації і як сприймаються більшістю. Дискусія почалася навколо таких відомих імен як Ж.Дарріда, Умберто Еко, М.Фуко, І.Хассан та багатьох інших. Дуже важко було дати  визначення саме феномену постмодернізму, який неможливо «втиснути» в жодні звичні для нас рамки. Найбільш цікавим, звісно, було зорієнтуватися у відображенні постмодерну у літературі – зокрема у віршуванні  і окремо у прозі. Такі риси як інтертекстуальність, багаторівнева організація тексту, переусвідомлення елементів культури минулого, деяка театральність, помилковість, сполучення жанрів  та стилів робить сприйняття тексту літературних творів не такою вже й легкою справою, – це потребує зусиль мозку, уяви і… толерантності! На наш погляд, дуже добре про  постмодернізм у літературі, вірніше, про термін стосовно літератури, у свій час сказав американський вчений Іхаб  Хассан. Тому у разі більш конкретного аналізу  рекомендуємо звернутися саме до його робіт.

Наступна зустріч відбудеться 20 жовтня, у тому ж місці, в той же час! Що ж, до побачення!

Презентація книги Геннадія Борисова

image description14 вересня в науково-педагогічній бібліотеці відбулася презентація книги Геннадія Борисова «Ещё… одно собрание сочинений». Це вже четверта книга миколаївського поета за останні три роки. До  книги ввійшли поезія і проза для дітей та дорослих.

Самокритично, з певною самоіронією автор представив публіці себе і свою нову книгу: «Як пишу? Для кого пишу? Для чого я пишу?». Основний лейтмотив його творчості: «Книга повинна об’єднувати сім’ю. А ще – це чудова можливість самовиразитися».

Представляючи свою четверту книгу, Г.Борисов виокремив твори для дітей, цитати з яких сприймалися публікою гучними оплесками. На презентації були присутні  прихильники творчості та  близькі друзі, серед яких відомий художник О.Маркитан. Слід сказати, що  художні роботи митця надихають Г.Борисова –  і він уже не уявляє свого життя без них.

Окрасою презентації стала відеодемонстрація нової книги, де автор під вдалий музичний супровід читає свої твори. Народження нової книги – це завжди свято, а коли воно ще й збігається з датою народження самого автора – це вже подвійне свято. З днем народження, Геннадію! З днем народження, Книго!

 

Молодіжний випуск журналу “Соборної вулиці”

soborna«Чим вищу мету ми ставимо перед собою, тим приємніше її досягати». Такими словами редакційна колегія літературно-художнього журналу «Соборна вулиця» ознаменувала початок роботи над першим випуском у 2012 році. З того часу минуло чотири роки – роки успіху, популярності та визнання. На сторінках журналу відомі автори та талановита творча молодь знайомили читачів зі своїми творами, – результатами творчих злетів і безсонних ночей.

13 вересня, о 17.00, відбулася презентація номерів 1-2 (12-13) миколаївського літературно-художнього журналу «Соборна вулиця», присвяченого здебільшого молодим авторам. Члени редколегії журналу, видавці та автори зустрілися з читачами.

Костянтин Картузов привітав гостей і як заступник директора науково-педагогічної бібліотеки,  і як молодий автор-прозаїк. Звернувшись до головного редактора Дмитра Креміня, він щиро подякував  за підтримку, за мотивацію і за те, з якою любов’ю Дмитро Дмитрович опікує молодь. К.Картузов також повідомив про те, що журнал буде презентовано на  Міжнародному книжковому «Форумі видавців у Львові».

Перед гостями  з дружніми словами творчої підтримки виступали головний редактор журналу Дмитро Кремінь і члени редколегії – Євген Мірошниченко,  Ілля Стариков, Олексій Торхов. Д.Кремінь звернувся до авторів-дебютантів і зауважив, що обраний ними шлях – «мандрівка Голгофою із хрестом за плечима». Побажав успіху і висловив надію на те, що молода генерація «перейме і примножить наші традиції».

Вдячність і повага до вже відомих авторів, дружнє слово-заохочення молодих початківців – такою була атмосфера зустрічі. Зворушливі слова пісні «Червоні тюльпани» у виконанні відомого миколаївського композитора і співака, заслуженого артиста України Олександра Сичьова порадували шанувальників його творчості. Він також є одним із  авторів, вірші якого надруковано в молодіжному  випуску журналу, а рядок з його вірша «Її величність мова»  навіть став назвою виставки: «Злітає в небо птаха майстра Слова».

Керівник видавництва «Іліон» Ганна Румянцева та  молода редактор відзначили, що заснування журналу «Соборна вулиця» – це історична подія в житті інтелігенції міста. Також висловили надію на те,  що настане день, коли «відкриються двері видавництва – і сьогоднішні дебютанти зайдуть видавати свої книги», побажали їм гострого пера, нових ідей та можливостей. Приємним сюрпризом і для гостей, і для винуватця події – Олександра Сайковського, фотокореспондента газети «Вечерний Николаев»,  став  подарований видавництвом «Іліон» спецвипуск «Двойная жизнь», приурочений  до його дня народження.

Юлія Шокол, Дарина Березіна, Ірина Павленко, Ольга Сквірська, Степан Чигинцев – талановиті молоді люди, – представляли публіці свої твори. Вони декламували свої вірші та презентували твори у прозі. І, безперечно, їм було приємно почути слова підтримки від Наталії Вікторівни Сапак, кандидата мистецтвознавства: «Я радію вашій розкутості, щирості, вашому вмінню викладати грамотно свої думки і в прозі, і в поезії». Наталія Вікторівна також представила свою публікацію в презентованому випуску «Соборної вулиці» – «Айванабугу». «На пути к мастерству» – матеріал про учасників творчого об’єднання молодих миколаївських художників.

Зустріч  залишила в  серцях присутніх тепло і радість від спілкування з авторами. З завершальним словом до молоді звернулася Тетяна Даниленко, відома миколаївська журналістка і культуролог: «Я пишаюся вами. Пишіть, шукайте себе. А ми будемо читати».

Від проголошення Незалежності до нової України

Щороку в осінньому буянні квітів до нас приходить хвилююче свято – День знань. Для учнів 11 класу Миколаївського морського ліцею імені професора М. Александрова навчальний рік розпочався в стінах науково-педагогічної бібліотеки. На першому уроці за темою «Від проголошення Незалежності до нової України» присутні ознайомилися з іменами сучасних українських авторів, твори яких користуються великою популярністю не лише в Україні, але і за кордоном. Деякі автори є лауреатами престижних премій і нагород, дипломантами Міжнародних літературних конкурсів, їхні твори перекладалися багатьма мовами світу. Учні відкрили для себе нові імена, – це і Любко Дереш, і Павло Коробчук, – молоді талановиті письменники нового покоління. Головними героями їхніх творів стають підлітки та їхні цікаві, непередбачувані, часом незвичні історії життя, що є близькими і цікавими молоді.
Учням також була цікавою інформація про те, що 30 липня 2016 року було підписано указ Президента України «Про присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року», яким відзначатимуться досягнення українських письменників та видавництв. Звання лауреата премії у номінації «За видатні досягнення у галузі художньої літератури» присуджено Сергію Жадану за збірку «Месопотамія».
Присутнім була представлена до перегляду книжкова виставка сучасних українських авторів. Молодь відкриває для себе нові імена і бажання читати українське, читати книжки, що стали подією, адже читання є однією із складових успішного навчання.
Побажаймо нашим читачам нових цікавих відкриттів і знахідок у книжковому морі сучасного українського письменства!

Шкільні бібліотеки в новому вимірі часу та форматі діяльності

2016-08-26 09-47-2826 серпня 2016 року на базі Науково-педагогічної бібліотеки було проведено секційне засідання Школи бібліотечної майстерності на тему «Шкільні бібліотеки в новому вимірі часу та форматі діяльності».
2016-08-26 09-46-47Відкриваючи засідання, напередодні нового навчального року, з вітальним словом та побажаннями плідної роботи до присутніх звернулася Т.І.Роскіна, директор Науково-педагогічної бібліотеки.
Виклики сучасного суспільства потребують змін у діяльності бібліотек у напрямі опанування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Мультимедійні технології змінюють інформаційне середовище і, безперечно, шкільні бібліотеки не можуть бути осторонь. Пономаренко Світлана Євгенівна, методист НМЦ управління освіти виступила перед бібліотекарями з інформацією «Шкільна бібліотека як інтегроване мультимедійне середовище» і запросила до активної співпраці, вивчення та впровадження в роботу шкільних бібліотек нових знань, нового досвіду.
Нахова Тетяна Іванівна, завідуюча науково-методичним відділом Миколаївської обласної бібліотеки для дітей імені В.Лягіна, ознайомила присутніх з інформаційним оглядом ідей VII Міжрегіонального ярмарку бібліотечних інновацій «БібліоКре@тиву-2016».
Про підготовку до проведення Міжнародного місячника шкільних бібліотек на Миколаївщині в 2016 році доповіла Тімченко Катерина Олексіївна, завідуюча відділом Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва.

День Державного Прапора України

Президент Петро Порошенко привітав українців зі святом:

14125774_834086780059049_2814297425410906683_o

Фото з ФБ-сторінки П. Порошенко

В День Державного Прапора хочу згадати мужній вчинок Героя України Володимира Рибака. Він віддав своє життя, захищаючи прапор України в рідній Горлівці Дуже символічно, що сьогодні разом з донькою Героя – Марією Рибак ми підняли наш стяг над площею Святої Софії. Для нас надзвичайно важливе завдання зробити так, щоб український прапор замайорів над Донецьком, Луганськом, Сімферополем над Севастополем. Щиро вітаю з Днем Державного Прапора! І Слава Україні!

До дня Державного прапору України

Найдавніші українські прапори були трикутно-клинової форми, на рубежі XIII-XIV століття з’явилися чотирикутні прапори з клиновими полотнищами на вільному кінці. Найбільш вживаними кольорами були червоний, далі білий, блакитний, рідко жовтий. Були і кольорові сполучення. Найчастішими прапорними зображеннями були хрести, небесні світила та княжо-родові тризуби-двозуби. Древка були завершені наконечниками. Прапор Руської землі (Київської держави) був переважно червоний з золотим тризубом-двозубом, того чи іншого великого князівства, а пізніше корогва Галицько-Волинського князівства – блакитна з золотим левом. За козацько-гетьманської доби з’явився новий характерний прапорний колір, так званий малиновий. Найчастіше вживані полотнища були прямокутними, або так звані скошені згори вниз або навпаки. Найвищими державними прапорними емблемами були дві гетьманські корогви: перша – червона з зображенням білого Архистратига Михаїла і друга – з зображення герба того чи іншого гетьмана. Завідував прапором генеральний хорунжий. Гетьманщина користувалась у XVII столітті різнокольоровими прапорами, однак переважав червоний колір. У XVIII столітті стали переважати блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів та частково інші ознаки, як небесні світила, зброя, постаті святих Михаїла, Юрія та інші. Лицева сторона полкових і сотенних корогв і знамен була національною емблемою з зображенням козака у золотому чи жовтому щитовому полі на блакитному полотнищі, а зворотна – полковою чи сотенною емблемою відповідного кольору з встановленим зоображенням. Великий Прапор Запорізької Січі був червоним, на лицевій стороні – білий Архістратиг Михаїл, а на зворотній – білий грецький хрест, оточений золотими сонцем, півмісяцем, зірками. Прапори куренів і паланок були переважно малинові з зображенням Архістратига Михаїла або білого хреста і жовто-блакитні. Запоріжжя дало також початок українському морському прапорництву. Корогва для морських походів була білою з зображенням святого Миколи. З упадком Гетьманщини та приєднанням Центральної і Західної України до Росії та Австрії український прапор зник.

25 (12 старого стилю) січня 1918 р. Мала Рада УНР затвердила проект українського морського прапору, вироблений Українською Морською Радою (складався з двох смуг, вгорі блакитна, внизу жовта; на синій золотий знак князя Володимира – Тризуб з хрестом угорі). За гетьмана Скоропадського порядок кольорів не змінився. 13 листопада 1918 р. був затверджений синьо-жовтий прапор Західно-Української Народної Республіки. 15 березня 1939 р. державним прапором Карпатської України став синьо-жовтий стяг.

Перший прапор УРСР (встановлений у березні 1918 р.) був червоним із золотими ініціалами “УРСР” у горішньому червоному накутнику з золотим обрамуванням. Потім обрамування зникло, а абревіатура періодично змінювалася на УССР (1923), УСРР (1927). 1937 року для республіки було створено новий прапор, червоний з золотими схрещеннями серпом і молотом, супроводженими ініціалами “УРСР”. 21 листопада 1949 р. Президія Верховної Ради УРСР ухвалила прапор з двох горизонтально розташованих смуг: верхньої – червоного кольору (2/3 ширини прапора), і нижньої – лазурного кольору з зображенням у верхній частині золотих серпа й молота і над ними – червоної п’ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою. Військово-морського й торгового прапора УРСР не мала.

flag

Стяг, піднятий 1966 року над київським “наргоспом” на Шулявці Віктором Куксою і Георгієм Москаленком. Молоді патріоти були викриті й покарані роками таборів і тюрем. Фото – В.Кіпіані

Питання національної символіки (зокрема прапора) неодноразово порушувалося демократичними силами наприкінці 1980-х років. 12 грудня 1989 р. воно піднімалося на другому з’їзді народних депутатів СРСР. 23 березня 1990 р. перша сесія Тернопільської міської Ради народних депутатів XXI скликання прийняла постанову про національну символіку, один із пунктів якої містив рішення про встановлення українського національного прапору на будівлі міської ради поруч з державним прапором УРСР. 24 липня 1990 року на Хрещатику біля будинку Київради було піднято синьо-жовтий прапор. Після проголошення незалежності України Верховна Рада України 28 січня 1992 року прийняла постанову № 2067-ХХІІ про затвердження державним прапором України національного прапора. Освячення Національного прапора було проведено священиком Петром Бойком (Петро Тодосьович Бойко), після чого здійснена урочиста хода і внесення прапора до Верховної Ради. 29 січня 1992 року державний синьо-жовтий прапор було піднято над будівлею Миколаївського облвиконкому.

Державний Прапор України визначається чинною Конституцією України (прийнята 28 червня 1996 року) як “стяг із двох рiвновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорiв, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.” (Стаття 20, Роздiл І).

23 серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 “Про День Державного Прапора України”. Цим Указом “на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України” встановлено в Україні нове свято – День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня. Відповідно до цього Указу Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні забезпечити здійснення комплексу заходів щодо святкування Дня Державного Прапора України.

Мельник Марина Олександрівна

4-я годовщина интернет- журнала “Николаев литературный”

15 августа в научно-педагогической библиотеке г. Николаева прошло мероприятие. приуроченное к 4-й годовщине со дня выхода первого выпуска интернет- журнала “Николаев литературный”. Создатели журнала – Вячеслав Качурин, Татьяна Роскина и Владимир Христенко рассказали собравшимся об основных итогах деятельности издания за прошедшие четыре года и рассказали о своих планах на будущее. Также состоялась встреча редколлегии журнала с авторами, которые поделились своим видением дальнейшего развития редакционной политики, рассказали о готовящихся к публикации новых произведениях и высказали ряд конструктивных предложений и замечаний. В дискуссиях приняли участие известные николаевские литераторы: прозаики Анатолий Маляров и Илья Стариков, кораблестроитель Валерий Бабич, профессора Владимир Гладышев и Станислав Соловьёв, литературовед Евгений Мирошниченко, директор областной библиотеки Татьяна Твердая и другие.

В завершении мероприятия перед собравшимися выступил заместитель Главного редактора интернет-журнала “Николаев литературный” Владимир Христенко и представил своё новое произведение – поэму “Литературный город N.”


Дмитро Чернишов “Як люди бачать”

kak-lyudi-vidyat_427636До фонду науково-педагогічної бібліотеки надійшла в дарунок від автора книга Дмитра Чернишова “Як бачать люди” (Дмитрия Чернышева “Как люди видят”).
Блог автора цієї книги Дмитра Чернишова (mi3ch), щоденно читають більше 60000 людей. 15 років його робота (креативний директор рекламного агенства) була пов’язана з постійною генерацією нових ідей. Сьогодні він читає курс лекцій по творчому мисленню у Вищій школі економіки. Як йому це вдається?

Вважається, що творче мислення притаманне людям особливого складу і неможливо довгий час вигадувати щось нове. Але, насправді, достатньо не втрачати звички уважно подивитись навколо і думати: аналізувати, фантазувати, дивитись на усе з різних точок зору.

У книзі “Як люди бачать” розвиваються ідеї, що закладені у першій книзі “Як люди думають”. Але якщо перша книга була присвячена логічному мисленню,  то друга – емоціональному. Книга є не тільки збіркою цікавих історій про живопис, літературу і фотографії – це ще й посібник, який допоможе читачу розвинути в собі вміння бачити.

Дмитро Кремінь – Заслужений діяч мистецтв України

kremin_dmytro 01Вітаємо Дмитра Дмитровича Кременя з присвоєнням високого звання “Заслужений діяч мистецтв України”!
Почесне звання надано Указом Президента України №276/2016 “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України”.
http://www.president.gov.ua/documents/2762016-20223

Page 1 of 3512345...102030...Остання »