Зустріч з фотохудожником Сергієм Дубільєром


3 лютого відбулась зустріч з фотохудожником Сергієм Дубільєром. Під час заходу розмова йшла про саме головне у фотосправі, про те, що важливо на кожному етапі. Про те, що необхідно при будь-якому рівні знань та вміння. Ми поговорили про те, як все, що ми бачимо і обмірковуємо, перетворюється на фотографію, про любов до фотосправи і про те, що достатньо зробити, аби задумані нами світлини вдались…
За фотосвітлини дякуємо Сергію Кононенко.

Вечір пам’яті В.С. Висоцького

25 січня відбувся вечір пам’яті В.С. Висоцького, і за доброю традицією він відбувся в форматі концерту бардклубу “Біла ворона”.

За фотосвітлини дякуємо Сергію Кононенко.

Мрія метелика

22 січня презентація жіночого роману «Мрія метелика» Лії Щеглової надихала та викликала певний емоційний захват шкільних бібліотекарів міста. Лія розповіла історію виходу даної книги та, безпосередньо, шлях до видавництва «КСД». А колеги спробували розібратись у жанровій своєрідності «Мрії метелика». Поговорили і про інші книги миколаївської письменниці. На кожну з книг демонструвались буктрейлери, які викликали ще більшу цікавість до творчості Щеглової. Допомогала в проведені презентації бібліотекар філії для юнацтва ЦБС для дорослих м. Миколаєва Дарина Яцкевич.
Під час заходу шкільні бібліотекарі могли особисто поспілкуватись з письменницею, придбати книги та зробити фото на пам’ять.

Смак бунни. Про пристрасть, подорожі, каву і справжнє щастя

22 січня у бібліотеці відбулась презентація дебютного роману Інни Моісєєвої “Смак бунни. Про пристрасть, подорожі, каву та справжнє щастя”. Про нову книгу розповіли представникам шкільних бібліотек міста. “Смак бунни” твір не дитячий, однак ця історія про те, чому варто навчатись з дитинства.
Бути собою, бути щирим, знати і розуміти себе. Лише за таких умов життя сповнюється сенсу, справжнім коханням, успішною справою і смаком життя.
Автор розповіла, що роман сповнений її філософією, баченням щастя і віри в те, що усе бажане можливо здійснити.
І хоча головні герої вигадані, їх оточують персонажі, які мають реальних прототипів. Місце подій – Миколаїв та ще півсвіту, а половина персонажів – херсонці.
Авторка наголошує, що її твір не лише для жінок, це історія про пару, яка розлучилася і подальше “одужання” героїв.
Пошук істиного щастя, здорові стосунки, улюблена справа, шалена пристрасть, захопливі відкриття, відчай і гумор, оксамитова кава та затишок зимового дива… нормальний життєвий коктейль у легкому і захопливому романі Інни Моісєєвої ” Смак бунни”.

Моделі цивілізації в історії культури


16 січня відбулося перше у цьому році засідання літературно-філософського клубу «Позиція», тема якого була: «Моделі цивілізації в історії культури». Від самого початку зустрічі модератори В.В. Чернявський, кандидат історичних наук та Н.В. Мірошкіна, кандидат філософських наук надали їй суто дискусійний вимір, привернув увагу до цього Президент клубу І.Л. Шпачинський, кандидат філософських наук, який відкрив засідання, привітав присутніх із січневими святами та надав вступне слово директору бібліотеки К.М. Картузову.
Костянтин Миколайович презентував присутнім виставку літератури до теми зустрічі клубу, та висловив подяку В.І. Мітіній, яка підійшла до підбору літератури не тільки як кандидат філософських наук, а ще й як істинний бібліограф!
В.В. Чернявський привернув увагу слухачів до співвідношення термінів «цивілізація» та «культура». Спираючись на роботи Б. Маліновського, він визначив поняття «культурно-історичний тип» як необхідний термін для сучасного історика культури.
Маліновський, Шпенглер, Гумільов (Лев Миколайович, син відомого поета М.С. Гумільова), як підкреслив модератор, підійшли до створення своєрідної «біосоціальної» моделі цивілізації, яка народжується, живе та вмирає на протязі приблизно 1000-1500 років. Насправді, Шпенглер писав, що саме цивілізація – це стадія занепаду культури, коли соціум «з’їдає» все, що створили його попередники.
Сам модератор визначив цивілізацію, як тип суспільного життя, орієнтований на громадян цього суспільства. ««Нецивілізовані» держави не ставлять своєю метою таку орієнтацію», – підкреслив він.
Н.В. Мірошкіна почала доповідь з критичної оцінки сучасної (перш за все – західної) цивілізації, яка «будь-яке досягнення людини перетворює на гроші».
Спираючись на думку Крістін Лагард, модератор підкреслила, що «така ситуація надалі неможлива, тому що може привести до глобальної катастрофи».
У своїй доповіді Н.В. Мірошкіна проаналізувала співвідношення матеріальних та духовних факторів протягом розвитку різноманітних соціокультурних комплексів (давніх, середньовічних та сучасних) у різних регіонах планети.
Основний висновок доповіді полягає у тому, що цивілізація, яка в мету свого розвитку покладає нематеріальні фактори – існувала і існує, навівши тому багато яскравих  прикладів, як історичних, так і сучасних, довівши, що «матеріальна будова цивілізації – вторинна та витікає із нематеріальних соціокультурних факторів».
Дискусія виникла у процесі відповідей модераторів на питання, що поставили І.Л. Шпачинський, Л. Б. Шифрін, С.А. Маргуліс, В.І. Мітіна та інші члени клубу. Саме тоді були обговорені актуальні проблеми сьогодення, а саме: так звані «дифузні цивілізації», демографічний «бум» в ісламському світі, колапс в Україні та Західній Європі та пов’язаний з ним песимістичний прогноз на найближче майбутнє.
Підвів підсумки, як завжди, Президент клубу І.Л. Шпачинський, а своєрідне резюме, теж, як завжди, висловив поет та економіст Л.Б. Шифрін, у віршованій формі, зрозуміло:
Все власти – лучшего хотели,
Народ же – результата ждал.
Какие б ни были «модели»,
Он всю историю страдал.
Саме Леонід Борисович Шифрін, по «іронії долі», буде наступним модератором лютневого засідання клубу. Тема зустрічі: «Філософія сучасної економічної історії (на прикладі еволюції Миколаївщини)».
Чекаємо на вас 20 лютого о 17-00.

Вітаємо вас з Різдвом Христовим та Новим Роком!

Шановні друзі!
Щиро вітаємо вас із прийдешніми святами – Новим роком та Різдвом Христовим!
Нехай у ваших домівках панують добробут і злагода, мир і спокій, а новий рік принесе багато щастя, удачі, посмішок, тепла і світла. Нехай він буде сповнений яскравими фарбами, приємними враженнями і радісними подіями. Зичимо вам міцного здоров’я, успіхів, благополуччя! Бажаємо гарного настрою і любові, нехай у вашому житті панують гармонія та вдача! Нехай янгол-охоронець оберігає вас і ваших близьких від усіх негараздів, а в душі запанують віра і благодать.
З Новим роком та Різдвом Христовим!
Колектив бібліотеки

Проблема часу в історії філософії та культури

19 грудня відбулося останнє в цьому році засідання літературно-філософського клубу “Позиція”. Тема зустрічі: «Проблема часу в історії філософії та культури».
Форма проведення засідання була суто «інноваційною» – філософський серпантин. Чому саме так? А тому, що, по-перше, час завжди асоціюється з чимось, що «тече та змінюється»: річкою, стрічкою чи шляхом. По-друге, серпантин в’ється, згортаючись у кола, та знову стає спіраллю, що в західних та східних культурах асоціюється з уроборосом, метафорою циклічного часу та спіраллю, символом нескінченного розвитку та повторів часу. І, насамкінець, це символ Всевидячого Ока, що у Вічності спостерігає за нами та керує світом і людиною. А якщо згадати, що це засідання відбулося наприкінці року, то серпантин – це ще й символ новорічних свят, а тому і настрій був передсвятковий, і сюрпризи також.
По традиції, відкрив засідання директор бібліотеки К.М. Картузов. Привітавши усіх присутніх зі Святим Миколаєм, патроном та духовним захисником нашого міста, він відмітив, що засідання клубу вже не вперше співпадає з цим святом, а по традиції на Миколая дарують подарунки, тому члени клубу та самі активні учасники засідань їх отримали. Відмічені подяками були модератори найцікавіших тем та всі ті, хто допомагав зробити кожне засідання клубу оригінальним і неповторним, а саме – поети Фальов В.Л. та Шифрін Л.Б., кандидат філософських наук Суріна Г.Ю., концертмейстер коледжу культури та мистецтв Голубовська Л.М. та її студенти.
Президент клубу Шпачинський І.Л. розкрив термін «філософський серпантин» та, базуючись на висновках сучасних математиків, фізиків та астрономів, визначив поняття часу, а ще висловив припущення, що час має зворотній рух. У цій тезі Л.І. Шпачинському опонував К.М. Картузов, вважаючи, що час зворотного руху не має.  Дискусія була жвавою та цікавою всім присутнім.
В.І. Мітіна звернула увагу присутніх на виставку, що підготувала бібліотека, де у багатьох статтях дається сучасне філософське трактування поняття часу та висловила свою думку, що загадка проблеми часу не тільки в її детермінованості від минулого, а й у керівництві з майбутнього. Майже навколо цього і точилася «гра інтелектів» експертів засідання: Г.Ю. Суріної, І.Л. Шпачинського, В.Л. Фальова та В.І. Мітіної. Експерти розділили проблему на три метафори – коло часу (Г. Суріна), спіраль часу (І. Шпачинський) та «Око часу» (В, Мітіна, В. Фальов).
Вперше за історію існування клубу, всі присутні мали змогу зробити свій внесок у бачення цієї проблеми, написавши твір на тему «Час, як я його розумію». Матеріали цього дослідження ввійшли до архіву клубу, який започаткувала у бібліотеці К.О. Тімченко ще у 2002-2003 роках.
Вільне спілкування відкрив концерт, що став справжнім сюрпризом для всіх присутніх – Л. Голубовська, концертмейстер коледжу культури та мистецтв, та її студенти підготували чудові вокальні та інструментальні номери, а викладачка музичної школи №1 Ефрон Марія із двома подругами виконали «Різдвяне попурі» на акордеоні, гітарі та мандоліні.
Звичайно, наш поет та споглядач Леонід Шифрін не лишився осторонь та відреагував на цей вечір так:
История, прислушайся к поэтам!
Касаясь философских сложных тем,
Они открыли, разобравшись в этом,
Что не было у времени проблем!
Наступне засідання відбудеться вже у новому 2020 році, з чим вас всіх і вітаємо!

Заметки на полях войны

16 грудня відбулась презентація книги Андрія Воробця «Заметки на полях войны», яка вийшла друком у видавництві Ірини Гудим. Автор, позивний «Воробей», простий солдат, рядовий Збройних Сил України, який колись навчався, мирно працював на своїй землі, будував плани на майбутнє, розповідає про війну з точки зору солдата, показує емоції і переживання простого рядового бійця. Що вони бачили, що відчували, чому і над чим сміялися, від чого плакали, чому хотілося просто мовчати, як змінилися їх цінності і ставлення до життя.
«Це правдива історія про простих українців. В черговий раз довелося захищати свою землю,свої сім’ї, свою Україну від так званих «братів». Історія про віроломство, зрадництво і багато іншого, що пов’язано з гібридною війною». А. Воробец

Ганна Король: на високій ноті

12 грудня відбувся вечір поезії та музики – “Ганна Король: на високій ноті”.
Ганна Король – поетеса, журналіст, педагог. Відзначена як кращий журналіст року на Миколаївщині та кращий учитель року серед викладачів української мови і літератури. Є членом Національної спілки журналістів України, членом Національної спілки письменників України. В літературному об’єднанні «Стапель» з 2012 року. Створила літописне видання – журнал «Автограф. Век ХХІ», який за високий рівень публікацій був відзначений у рейтингу міжнародного визнання «Золота фортуна». Має поетеса декілька збірок: «З любові», «Чорнобривці», «Намалюю щастя/Нарисую счастье», «Сповідь білих троянд», «Любов із присмаком ожин», «На ранковій зорі», «Осінній блюз».
Вірші Ганни Король – це сповідальна поезія, що вдало об’єднала твори громадянської, інтимної та пейзажної лірики. Поетеса успішно пропагує поетичне слово, залучаючи своїх шанувальників до пізнання світу поезії та великого мовного надбання українського народу.
В рамках вечора відбулася презентація нової збірки Ганни Король “Сонце в долонях”, яка вийшла друком у видавництві Ірини Гудим.

Домашнє насильство: кого і за що карає закон?

Інспектори відділу зв‘язків з громадськістю управління патрульної поліції в Миколаївській області завітали до бібліотеки на застріч ГО “Освітній центр “Університет третього віку”, щоб надати поради щодо запобігання та боротьби з домашнім насильством в Україні.