Тенденції розвитку суспільства. В музей за майбутнім

18 січня відбулося перше у цьому році засідання літературно-філософського клубу «Позиція». Тема незвична, навіть суперечлива – «За майбутнім – до музею». Модератором був Костянтин Картузов.
Перш, ніж розпочати роботу, присутні добрим словом пом’янули багаторічного старосту, чудового організатора і оглядача Катерину Олексіївну Тимченко, яка була душею філософського клубу і, на жаль, трагічно загинула наприкінці року. Світла їй пам’ять.
Що ж, тема засідання для любителів філософії і справді була дещо несподівана. Але згадаємо Екклезіяст 1:9-11: «Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!» Або усім відоме «Нове – це добре забуте старе», що належить Розі Бертен (особистій кравчині французької королеви Марії-Антуанетти).
Модератор запропонував розглянути методи прогнозування майбутнього. Їх існує безліч! І всі вони – в кінцевому підсумку – не працюють. Бо майбутнє просто так не визначити і завжди може трапитись щось не прогнозоване, що вплине на кінцевий результат набагато сильніше.
Доповідач навів переконливі приклади з розвитку політики, прогресу науки і техніки. Деякі досить вражаючі. Наприклад, у Оклахомі тільки одна дитина з п’яти (у віці від 6 до 12 років) може зрозуміти по годиннику зі стрілкою – котра година. Всі діти звикли до годинника з цифрами. В крайньому випадку можна запитати про час у Siri. А висадка американських космонавтів на Місяць? Зараз це здається неймовірним, адже, на жаль, ці технології втрачено. Нині здається фантастикою і запуск всесвітньо відомого «Конкорда». Політ через Атлантику тривав усього 3,5 години, сьогодні на Боїнгу – більше восьми. І таких фактів досить багато.
Тема видалася цікавою, полемічною, що викликало жваве обговорення членами клубу. Засідання прикрасив виступ студентів Миколаївського коледжу культури і мистецтв, який став уже традиційним, під керуванням педагога і чудового музиканта Лілії Голубовської.
Тетяна Даниленко