Логіка постмодерна та сучасний медійний дискурс

Що й казати, тема останньої зустрічі у клубі «Позиція» – «Логіка постмодерна та сучасний медійний дискурс» – була важкою для її абсолютного розуміння ще й тому, що ми все ще живемо в цю бурхливу, суперечливу, інколи абсурдну, епоху. А як казав відомий поет, «Лицом к лицу – лица не увидать…» Проте, усі присутні, на чолі з Валерієм Чернявським, намагалися таки зрозуміти, які його, постмодерну, характерні риси, як вони відображаються у засобах масової інформації і як сприймаються більшістю. Дискусія почалася навколо таких відомих імен як Ж.Дарріда, Умберто Еко, М.Фуко, І.Хассан та багатьох інших. Дуже важко було дати визначення саме феномену постмодернізму, який неможливо «втиснути» в жодні звичні для нас рамки. Найбільш цікавим, звісно, було зорієнтуватися у відображенні постмодерну у літературі – зокрема у віршуванні і окремо у прозі. Такі риси як інтертекстуальність, багаторівнева організація тексту, переусвідомлення елементів культури минулого, деяка театральність, помилковість, сполучення жанрів та стилів робить сприйняття тексту літературних творів не такою вже й легкою справою, – це потребує зусиль мозку, уяви і… толерантності! На наш погляд, дуже добре про постмодернізм у літературі, вірніше, про термін стосовно літератури, у свій час сказав американський вчений Іхаб Хассан. Тому у разі більш конкретного аналізу рекомендуємо звернутися саме до його робіт.