Поет і Чарівник – Аркадій Суров

1 грудня у науково-педагогічній бібліотеці відбувся вечір-бенефіс відомого миколаївського поета Аркадія Сурова.
Ця зустріч була довгоочікувана шанувальниками творчості поета, тому зібрала повну залу бібліотеки. Тут була присутня не тільки творча інтелігенція міста, а й студентська молодь, підприємці, журналісти, депутат міської ради, іноземні гості, ще раз підтверджуючи, що справжня Поезія не має ні меж, ні кордонів.
Розпочався вечір мабуть найвідомішою поемою Аркадія Сурова «Абиссинский ноктюрн». Автор постав перед слухачами в образі, що знайомий кожному миколаївцю покоління 80-тих:

Я застал ещё старый закон: сапоги и фуфайки,
Меховые фуражки и драки район на район,
Самопалы из трубок и швайки, и перстни из гайки –
Из “бирюлевой” бронзы, и зубы такие же, в тон.
Я их песни пою до сих пор.
Я, возможно, последний,
Этих вольных племён, незаконный, но верный, наследник.

Далі звучали і усім відомі вірші, і зовсім нові, але незмінною була авторська манера декламації, артистизм поета, це був справжній моноспектакль, що майже дві години тримав у напрузі присутніх у залі. Лише кілька разів Аркадій Суров переривався, щоб перевести подих і дати змогу висловити шану поетові присутнім у залі колегам, діячам мистецтва та друзям. Серед них Володимир Гладишев, Євген Мірошниченко, Володимир Качурін, Ірина Гудим та інші.
Завершився вечір віршем, присвяченим рідному місту:

Я – Суров, кто еще не знает!
И город Николаев – мой!
Здесь всё моё – и жизнь простая,
С тяжелой траурной каймой…
Всем, что тут дышит, я владею,
Сплетаю в крепкую косу.
Сгибаю жилистую шею
И город на плечах несу…

Стихли оплески, але ніхто не хотів розходитися. Кожен бажав особисто поспілкуватися з Аркадієм, потиснути йому руку і він, хоч і помітно втомлений, нікому в цьому не відмовляв.
Тож, побажаємо поету Аркадію Сурову творчої наснаги, міцного здоров’я та з нетерпінням чекатимемо нової зустрічі у нашій бібліотеці!

Іванова Яна
Фотосвітлини – Олександр Сайковський