Гайдебуров Павло Олександрович
(1841-1894)
Гайдебуров Павло Олександрович (1841, м. Миколаїв – 12.01.1894, Петербург) – український і російський письменник, перекладач, журналіст, видавець. Син священика. За сімейними переказами, предок Гайдебурова був курінним отаманом у Запорозькій Січі.
Навчався в Херсонській гімназії (1852-1857), в Петербурзькому університеті (1857-1861), виключений за участь у студентських заворушеннях і кілька днів сидів у в’язниці, тривалий час перебував під негласним наглядом поліції. 1861-1862 вів відділи «Современная южноруссккая летопись» та «Новости по украинофильству» в українському журналі «Основа». 1863 співробітничав у газеті «Очерки», 1863 -1865 вів «Провинциальное обозрение» в журнале «Санкт-Петербургские ведомости», 1863 та 1865 вів «Хронику прогресса» в журналі «Искра», 1866 – «Провинциальное обозрение» в журналі «Современник», 1867 фактично редактор газети «Гласный суд», 1867–1869 завідував відділом белетристики в журналі «Дело».
Від 1869 – один із авторів і видавців, а від 1875 – одноосібний власник газети «Неделя», залучив до співпраці багатьох російських письменників, кілька десятків років був у центрі літературного життя, в діловому і товариському спілкуванні з видатними письменниками, що відобразилося в його великому листуванні. У згаданій періодиці та в додатках до «Недели» Гайдебуров вміщував матеріали про українську культуру й літературу, зокрема про творчість Т. Шевченка.
Зробив переклад російською мовою поеми Т. Шевченка «Гайдамаки», наголосивши на мотивах масового повстання українських селян. Переклад разом з віршем-присвятою Шевченкові («Песни (Памяти Т.Г. Шевченко) та примітками опублікував у журналі «Современник» (1861, № 5). Публікація перекладу (а це його перша встановлена публікація) мала важливе агітаційне значення. Гайдебуров брав участь у заходах, присвячених вшануванню пам’яті українського поета-художника.
Ігор Марцінковський
Шевченківський енциклопедичний словник Миколаївщини, Миколаїв, 2014