Даровані місту Св. Миколая та його тамтешнім мешканцям 16-17 дня місяця грудня, Року Божого 2010го.
Слава тобі, Боже!
Ось і відбулася зустріч із Княгинею Риторики, на яку з нетерпінням чекав Миколаїв сніжно-зимового, грудневого дня.
Освітяни, бібліотечні працівники, журналісти, підприємці, викладачі вишів і студентська молодь, усі, хто вболіває за долю рідного материнського Слова, хто переймається проблемами духовності, освіти, культури, а в широкому діапазоні, – долею України, – прийшли на зустріч із Галиною Михайлівною Сагач до Миколаївської міської науково-педагогічної бібліотеки. В ошатній залі цієї наукової, культурно-освітньої установи (до речі, саме тут проходять зустрічі із цікавими людьми творчих професій, знаними в Україні політичними та громадськими діячами), де дихається вільно, а думається розкуто, кожна душа переймається особливою аурою книжкової мудрості віків, вічності духу людського, який прагне Світла, Гармонії, Ідеалу.
Присутні чекали на незвичайну зустріч із незвичайною людиною. Галина Михайлівна незвичайна у всьому. Горда, але без гордині, постава. Усміхнена. Привітна. Доброзичлива. Красива. І ось лунає її голос. Звертається до усієї аудиторії і до кожного зокрема. Голос різного діапазону, вібрації якого торкаються найвіддаленіних куточків серця. Лине пісня. Звучить Слово. Мов би янголи з небес молитовно-сповідально звертаються до кожного то думами-псалмами Тараса Шевченка, то словами-квітами Лесі Українки, то громом поезій Івана Франка, то лірикою Ліни Костенко, а ще афоризмами філософів усіх часів і народів, вічною мудрістю біблійних текстів!
Відчуття таке: із Небесної високості, мов би грім, лунає голос Жінки-велета, сила якої у стрункій логічності викладу, у змістовності матеріалу, у колоритності мови, бездоганному артистизмі і… ніжності, християнській терпимості та милосерді.
У сувя’зі це становить єдине ціле, струнке і гармонійне. Справжні чари, якими володіє ця Жінка, дають підстави сказати: Богом даний Талант для усіх нас, для України, і для світу – Всесвіту усього!
Такі люди-зірки, як Галина Михайлівна Сагач, і є тим Світлом, що сяє, як Сонце і дає змогу проростати усьому живому, адже жива людська душа прагне Неба, прагне досконалості і гармонії. Зал-аудиторія, то завмирав у повній тиші, то зривався, мов би буревій, довготривалими оплесками. В очах слухачів, – сльози радості й одухотворення! А ще, – Любові! Безмежної любові та вдячності до дорогої усім нам, киянам і луганчанам, миколаївцям і львів’янам, волинянам й одеситам, до нашої Галини Михайлівни, яка несе Свічу Слова через тернії і сльоту, через злі вітри сьогодення і перешкоди земного буття, несе до громади, до суспільства, до українського Народу. Усвідомлюємо, бо переконані: вічне Слово і Народ вічний! Рідне Українське Слово сонцем і зірками зігріте, місяцем вибілене, голодоморами виболене, соловками та сибірами пережите, піснями та думами вистраждане, русифікацією та радіацією не згублене, лихоліттями не скорене, земними квітами уквітчане, снами не приспане, молитвами вимолене. На сторожі українського Слова титани духу, лицарі-охоронці та Берегині, провісники майбутнього, святі Апостоли нашої Національної Пам’яті Т. Шевченко, І. Франко, Л.Українка, П. Куліш, О. Олесь, О. Довженко, Олесь Гончар, а в сьогоденні – Ліна Василівна Костенко, Галина Михайлівна Сагач. Таких людей сьогодні, на жаль, мало, майже одиниці, а на щастя – такі люди є. Люди – особистості, Світочі-взірці, яких Господь-Творець наділив особливим Талантом – Талантом Слова, що здатне творити Дива!
Хай довгими і плідними будуть Ваші, дорога Галина Михайлівно, «дні і труди», хай Ваша Зоря не згоса, а сяє на усіх просторах дорогої усім нам і любої української Землі задля щастя та блага Держави, кожної родини та кожної людини.
Благословенне будь, наше Слово! Благословенна будь, Княгине Нашого Слова! Благословенна будь, Наша Україна!
Слава тобі, Боже!
З любов’ю до рідного Слова, – із безмежною повагою-вдячністю до таланту Г.М. Сагач, –
Леонід Ржепецький,
голова правління Миколаївського обласного відділення Українського Фонду Культури, Заслужений працівник культури України, Відмінник освіти України, лауреат всеукраїнської освітянської Премії «Малиновий дзвін душі» (1998р.), освітянських відзнак «Народ мій завжди буде» (2004р.), «Василь Сухомлинський» (2008р.), обласної Премії ім. М. Аркаса, член Національної Спілки журналістів України.
Leave a Reply