Новинки в українській літературі

День Незалежності України

Шановні читачі!

flag

Стяг, піднятий 1966 року над київським “наргоспом” на Шулявці Віктором Куксою і Георгієм Москаленком. Молоді патріоти були викриті й покарані роками таборів і тюрем. Фото – В.Кіпіані

Вітаємо Вас зі святом – Днем Незалежності України!
Зичимо вам міцного здоров’я, щастя, родинного добробуту, душевної рівноваги та впевненості в майбутньому.
Бажаємо, щоб ваша важлива праця на благо рідної Батьківщини та українського народу завжди була плідною та натхненою і дарувала вам лише радість та задоволення.
Ми впевнені, що незалежну Україну чекає щасливе майбутнє.

Хочемо привітати вас словами Дмитра Дмитровича Кременя :

Гадяцький полковник, а чи з Умані
Сотник – то історія сама.
Літописи наші непридумані,
Але інших – Господи! –нема.
І не в нас П’ємонти і Вермонти.
Захлиснула нас кривава твань
Од часів Залізняка і Гонти,
Од часів лихих четвертувань.
Меншиков. Батурин. Чорні жерла
Тих гармат, що п’яні без вина…
І співати мало: «Ще не вмерла…»
І радіти мало, що не вмерла.
Треба жити, щоб жила – вона…


Шановні користувачі!

24-27 серпня у святкові та вихідні дні бібліотека не працює.

Чекаємо вас з 28-го серпня.

Вячеслав Чорновіл

До фонду науково-педагогічної бібліотеки в дарунок надійшло унікальне зібрання – багатотомне видання творів Вячеслава Чорновола. Упорядники зібрання творів Вячеслава Чорновола ставлять перед собою завдання якнайширше подати його творчу спадщину – не тільки відомі твори, що вже не раз публікувалися, а й їх варіанти, невідомі раніше твори, архівні документи, доробок В. Чорновола як публіциста, журналіста, критика, громадського й політичного діяча. До складу редакційної колегії увійшов син Вячеслава – Тарас Чорновіл, дружина – Атена Пашко, а упорядкувала дане видання сестра – Валентина Чорновіл. Видання здійснене за сприяння Міжнародного благодійного фонду Вячеслава Чорновола.
Матеріал було розподілено на 10 томів. У виданні можна знайти статті В. Чорновола з редагованого ним позацензурного журналу “Український вісник”, спогади про Вячеслава Чорновола, його листування та інші матеріали.
Його творча спадщина розкриває найкращі зразки новітньої української епохи, відкриває для читачів життєвий шлях людини, гідної наслідування й поваги. В усіх цих матеріалах розкривається ще не знанний і не відомий Вячеслав Максимович Чорновіл.
Запрошуємо вас відвідати нашу бібліотеку та більш детально ознайомитися з данним виданням.

День народження поета

kremin_dmytro 01Колектив науково-педагогічної бібліотеки щиро вітає з днем народження поета, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка та багатьох літературних премій, голову Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України Дмитра Дмитровича Кременя. Зичимо міцного здоров’я, творчої наснаги, добрих людей на життевому шляху. Нехай кожен день, як і вперше, радує приємними несподіванками та завжди буде сповнений усмішками.
Пропонуємо ознайомитись з творами, що наявні у фонді науково-педагогічної бібліотеки за наступним посиланням: library.mk.ua/litnik/kremin-dmytro-dmytrovych/

«Барви горицвіту»

Під такою назвою у науково-педагогічній бібліотеці відбулася творча зустріч із членами літературно-мистецького об’єднання «Горицвіт».
Культура народу – це той великий скарб, національне надбання, що передається від покоління до покоління, примножується, збагачується. Сьогодні діяльність таких творчих об’єднань, як осередків культури, центрів спілкування та інформації, стає дедалі важливішим. Адже такі колективи – це місце, де завжди можна зустріти однодумців, поспілкуватися з цікавими людьми, поділитися своїми думками та враженнями, представити свої власні доробки і гарно відпочити.
Об’єднання «Горицвіт» існує в селищі Полігон Вітовського району вже 9 років – з осені 2008 року. Спершу воно називалося Літературно-музичне творче об’єднання, бо тоді до його складу входили літератори та музиканти, але згодом, у 2012 році, коли до об’єднання долучилися митці інших мистецьких напрямів, його було перейменовано на літературно-мистецьке.
До складу об’єднання входять митці, які мають активну життєву позицію, ведуть велику громадську роботу. За роки існування зроблено чимало: видаються альманахи «Барви горицвіту», вийшло друком більше 30 авторських книг: поезій, пісень, публіцистичних матеріалів, а також СD-диски. Автори друкуються у районній, обласній, республіканській та міжнародній пресі (газети, журнали, підручники), діяльність «Горицвіту» регулярно висвітлюється на шпальтах газет.
Учасники об’єднання – люди різні за віком, освітою, професією, культурним рівнем, які мають спільні цілі: самовдосконалення і самоосвіту, духовний розвиток особистості, прагнення людей проявити себе, реалізувати свій творчий потенціал і просто поспілкуватися. Це люди, які закохані у свій край, цікавляться його минулим і сьогоденням. «Горицвіт» згуртував поетів, прозаїків, композиторів, майстринь-вишивальниць, які щедро діляться своєю майстерністю, вмінням творити красу українського слова і виробів мистецтва.
На згадку про цікаву зустріч автори подарували бібліотеці свої книги з дарчими надписами. Оригінальним та приємним подарунком стала серветка, власноруч виготовлена майстринею народної вишивки Тетяною Заблоцькою.

Фотосвітлини – Вита Антоненко.

Сучасний урок української літератури

Шуляр, В. І. Сучасний урок української літератури: монографія/ В. І. Шуляр. – Миколаїв: Іліон, 2014. – 553 с.

Вашій увазі пропонується нова книга Шуляра Василя Івановича “Сучасний урок української літератури”.

Монографія досліджує теоретичний і методичний аспекти сучасного уроку української літератури. Уперше розроблено технологічні моделі уроку/ заняття літератури на основі компетентнісно-діяльнісної складової та обгрунтовано їх доцільність в основній та старшій школі. Пропонується модель управління розвитком методичної компетентності вчителів до конструювання компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури.
В першому розділі “Методологічні основи сучасного уроку української літератури” розглядаються філософсько-освітні передумови сучасного уроку української літератури, його психолого-педагогічні та літературознавчі складові та компетентнісно-діяльнісний підхід до уроку української літератури.
В другому розділі “Теоретико-методичні характеристики сучасного уроку української літератури” автор розглядає такі питання: урок літератури як методична система: його зміст і структуру; компетентнісно-діяльнісний урок української літератури як методична система; компетентнісно зорієнтована педагогічна (едукативна) ситуація як основа сучасного уроку літератури; структура, тип, вид як категорії уроку літератури; змістовні лінії літературної освіти в структурі уроку та інші.
Третій розділ “Технологія конструювання сучасного уроку української літератури за компетентнісно-діяльнісною парадигмою” розкриває технологічні аспекти уроку літератури;
навчально-методичні моделі уроку літератури в основній і старшій школі. Також автор розкриває зміст різних уроків літератури: настановно-мотиваційний урок, урок вивчення життєпису, урок вивчення художнього твору, урок вивчення теорії літератури та теоретико-мистецьких явищ, урок розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності; урок рефлексивно-корективного контролю та інші.
Четвертий розділ монографії “Інноваційна діяльність суб’єктів сучасного уроку української літератури” розглядає інноваційні складові уроку літератури такі як: інтеграція, інформаційно-комунікаційні технології, конструювання уроку з використаннмя комп’ютерної програми та інклюзивно-дистанційні заняття.
В наступному розділі “Ефективність сучасного уроку української літератури як оновленої методичної системи” вивчаються питання організації проведення дослідницької діяльності щодо підготовки сучасного уроку української літератури; методика управління розвитком методичної компетентності вчителів-філологів до коснтсруювання компетентнісно-діяльнісного уроку; готовність вчителів до конструювання сучасного уроку української літератури та інші.
До кожного розділу в кінці монографії є корисні додатки, які можна використати в практичній діяльності.
Книга буде цікавою для для науковців, професорсько-викладацького складу університетів, аспірантів, докторантів, учителів літенратури, студентів ВНЗ, слухачів курсів підвищення кваліфікації післядипломної педагогічної освіти.

Філософія і містика у сучасній українській фантастиці

15 червня відбулася зустріч у клубі «Позиція» з досить незвичною темою «Філософія і містика у сучасній українській фантастиці». Незвичною вона була за рахунок останнього слова – «фантастика», адже істинних любителів і цінителів цього жанру досить мало. Тому ми і вирішили хоч трішки «забарвити» цю «білу пляму» у тематиці наших зустрічей. І це вдалося нам повною мірою завдяки запрошеним (за нашим проханням – Тетяною Макароновою) гостям – активу колишнього клубу шанувальників фантастики «Арго», на чолі з його керівником Леонідом Куріцем. Розумні, цікаві розповіді про наших сучасних, вже відомих за межами України авторів, не залишили байдужих, а демонстрація на великому екрані ролику з епізодів екранізацій за їхніми творами – доповнили враження. Як і завжди, не обійшлося без віршів: своє «Самопознание» прочитав В.Ф. Фальов, він же й представив гостю Клубу – художницю Олену Зарлін, яка теж читала свої вірші. До речі, її мистецтво та вірші будуть темою розмови на першому в новому учбовому році засіданні клубу «Позиція».

Тож, Клубу – до зустрічі, літу – привіт!

Історична правда з Вахтангом Кіпіані

Зовсім нещодавно, я, навчаючись в 11 класі, часто готувала цікаві матеріали на уроки історії та української літератури. Черпала я матеріали з прекрасних відеопередач “Історична правда з Вахтангом Кіпіані”. І уроки, які, грубо кажучи, готувала я, із задоволенням слухали мої однокласники. Але це не зрівняється з подією, що відбулася чотирнадцятого червня. Дивитися на екрані комп’ютера – це одне, а бачити вживу ведучого тієї самої відеопрограми – зовсім інше. В Науково-педагогічній бібліотеці в прекрасну середу відбулася презентація трьох книжок, упорядником яких є людина з вірою в прекрасну ідею, людина з непересічною громадянською позицією, людина, котра займається важливою справою, людина, яку просто хочеться слухати, а саме – відомий історик і редактор “Історичної правди” Вахтанг Кіпіані. Книга “ОУН і УПА” дрібницями, фактами, побутовими спогадами піднімає гострі питання в пошуках правди про відчайдушних борців за українську державність — бандерівців, хочете, беріть в лапки, хочете – ні.
— Ми маємо про це знати, незалежно від політичних поглядів. Моя позиція — ти не можеш дізнатися правду про Україну, якщо винесеш за дужки дії ОУН і УПА. Тому ми намагаємося наблизитися до цієї самої правди, — зазначив журналіст, представляючи першу книгу.
Ще з давніх-давен в України з Польщею складні стосунки. Саме про відносини цих двох держав розповів історик. Цьому присвячена друга збірка автора “Війна двох правд”. Тема історичної пам’яті актуальна для будь-якої нації, народу чи етносу. І на шляху до примирення в України і Польщі виникають суперечні питання. Можна спільно написати історію Київської Русі, а от волинська трагедія, що зачепила багато українських та польських сімей, куди ближча до сучасності. І тут вже складно, адже у кожного свої герої та свої вороги.
— Гортаючи сторінки книжки “Війна двох правд” ви дізнаєтесь більше фактів про всі ці події, і тоді ви змусите свою голову подумати, як ставитись до цього. Ми не зобов’язані вибачити цих людей, маємо право вважати їх злочинцями, але зрозуміти — можемо.
Присутні також мали можливість дізнатися про ще одну книгу Вахтанга Кіпіані “Українська Канадіана”, де автор приділяє увагу питанню про долю найперших мігрантів у Канаду. Історик з розповідей священиків дізнавався про долю людей, які без жодної підтримки виїздили в пошуках кращого. Про те, як з бруду ставали на ноги і, як, врешті-решт, українці домоглися можливості бути чиновниками і займати високі посади. Вахтанг емоційно каже про те, що люди майже неосвічені, майже безмовні “вписувалися” в чужу дійсність і тільки тяжкої працею за кілька десятків років стали “акціонерами” Канади. І тепер канадські українці активно впливають на політичне та економічне життя.
Наприкінці презентації журналіста засипали питаннями з різних приводів. Ось уривки, якими я особисто встигла вразитися:
— Як ви ставитесь до сучасної декомунізації?
— …Я більше того скажу, деякі вулиці було перейменовано з моєї подачі…
— Чи є опір з боку сучасних вчителів історії?
— …Мене вразило, що на деяких таких презентаціях, де я розповідав одне й те саме, у жодного вчителя не виникло питань. Це значить, що за час існування “Історичної правди” вони не дивилися, не шукали, не вдосконалювали свої знання. Чи засуджую я їх? Частково … В очах дітей зараз, на жаль, вчитель — людина третього сорту. Я вважаю, що вчитель має займатися самоосвітою, щоб вміти донести щось до молодого покоління. Так щоб про нього казали: він – хороший вчитель…
Я думаю, що про журналіста, видатного історика, можна з вдячністю сказати, що він хороший вчитель. Мабуть, однією з моїх літніх задач буде перегляд передач “Історичної правди”, адже спілкування вживу дало ще більший поштовх до вивчення теми, яка цікавить особисто мене.
Аліна Данилова

Фото: Artem Kutsolabskiy & Sasha Lemishevska

Коли бракує слів

Важко починати щось писати, коли слова розбігаються. І воно ж і є, що сказати, а все одно слів не добереш. Мабуть, це був саме той захід, де хочеться залишитися. Хоча б на кілька хвилин розтягнути цей клятий час, не підвладний нікому. Особливо мені, випускниці, яка вже більше не прийде на заняття Альтанки як учениця. Не посидить, не попише віршики, не попросить змінити тему, не поскиглить, що нічого не пишеться. Тепер це все тільки минулий час, і метафори тут немає.
А взагалі-то про що я кажу. Нещодавно, а саме 11 червня, відбувся ну ніби-то звітній концерт гуртка Альтанка – “Дискримінація за віковою ознакою”. Секунда реклами: гурток діє на базі Дитячого Центру позашкільної роботи та Палацу творчості учнів. Складно називати це саме концертом, працівники відчинили мешканцям Альтанки двері науково-педагогічної бібліотеки у приміщенні Палацу (в народі “стєкляшка”), а організатор Ніна Паламарчук створила дружню сімейну атмосферу. Пафосно, але за два роки існування гурток “Альтанка” став насправді сім’єю. Великою і дружньою. Просто, тут кожен є другом один одному. Тут ніколи не траплялося суперечок. Наша кількість зростає. В нас з’явилися молодші мешканці, які також почитали свої поезії на рівні з тими, хто живе тут довше. Загалом, всі молодці. Звітували перед батьками та один перед одним, як належить. Це круто. Наймолодші вихованці Альтанки читали свої тексти: Ксюша Шията, Вероніка Мамот та Ліза Мамот. Ну а ось ті, кому трохи більше рочків: Марія Колесник, Оксана Шапіренко, Влад Басін, Валя Крюкова, Анна Шередько, Вова Лукасевич, Настя Фінік, Дар‘я Гончарова, Настя Лапа, Такуї Нікогосян, Аліна Данилова, Марія Салакова, Олександр Білокур.
До речі, в рамках, або поза рамками “Дискримінації…” відбулася презентація першої поетичної книжки “Манго на сніданок” вихованки гуртку Анни Шередько. Можу тільки уявити, наскільки для Ані це був важливий момент. Відкривала презентацію подруга авторки Світлана Рибіна (до речі, саме її ілюстрації прикрашають книжку), грала на гітарі і співала пісні, складені на вірші Ані. Панувала атмосфера тепла, дружня, такого ніби сімейного чаювання, але без чаю. Авторка відповідала на запитання, розповідала про книжку, читала свої тексти і, мабуть, кожний молодий поет радіє за цю подію в житті Анни.
Ми всі такі різні, що цим хочеться насолоджуватися і пишатися. Під пильним керівництвом Ніни Паламарчук, за участю Євгенія Півня, виховується щось більше, ніж літературна майстерність. Тут виховується терпимість, толерантність, особиста громадянська позиція, жага до справедливості і просто людяність. Я не хочу казати про те, що кожен виступив кльово, або хтось молодець, а хтось ні. Захід був про інше. Про щось глибше, ніж просто оцінки.
Аліна Данилова

Фотосвітлини: Sasha Lemishevska

Жодного дня без Мрій

28 травня у науково-педагогічній бібліотеці міста Миколаєва відбулася презентація збірки віршів молодого поета з Миколаївщини Руслана Горобця «Жодного дня без Мрій».
Зустріч відкрив в.о. директора бібліотеки Костянтин Картузов, який представив автора і поставив йому перше і найважливіше запитання «В який період життя і що саме спонукало Руслана до написання віршів?».
Поет розповів про себе і про те, як він відкрив в собі цей талант і чому продовжує йти цим шляхом далі. «Я вважаю, що для будь-якої людини головне в житті знайти те, що буде приносити задоволення; те, в чому вона зможе виражати себе; те, що буде робити щасливим. Так сталося і зі мною. В 2010 році в мене з’явився мій перший вірш. Потім почали з’являтися інші. І поступово творчість змінила мене, моє життя і зайняла у ньому перше місце».
Після короткої розповіді про себе автор читав вірші зі своєї дебютної збірки, яка складається здебільшого з віршів про кохання, в якому можуть бути присутні, як емоції радості і щастя, так емоції болю і розчарування. Автор відзначив, що в збірку ввійшли ті вірші, які відповідали б назві «Жодного дня без Мрій».
На презентації були присутні люди з близького оточення, знайомі з творчістю Руслана, а також ті, які вперше чули його вірші. Саме тому зустріч проходила в форматі живого спілкування, в якому виникало багато питань до автора стосовно його поглядів в літературі, творчості і в житті в цілому. Наприкінці зустрічі поет поділився новими віршами, які не ввійшли в збірку та які не можна віднести до інтимної лірики, а також прочитав декілька монологів, серед яких слухачі оцінили монолог «Мова». Цей монолог являє собою заклик до того, щоб люди не цурались свого походження, своєї країни і почували себе українцями, незважаючи на те, в якому регіоні України народилися і які звички були нав’язані їм з дитинства. «Мова не обирає, обираєте ви».
Захід завершився в теплій, неформальній обстановці, де присутні мали змогу особисто познайомитись з автором, поставити запитання та придбати збірку з підписом.
«Не припиняйте мріяти та помічати щастя, адже воно в дрібничках» – Руслан Горобець.
Євгенія Трофимюк

Page 3 of 4212345...102030...Остання »