Золоті співи вічної душі

Напередодні свят святої великомучениці Варвари та святителя Миколи Чудотворця у науково-педагогічній бібліотеці зібралася наукова й творча миколаївська інтелігенція на зустріч зі Словом. Слово любові, мислення, добра, сродності несла вірна служительниця риторики, красномовна Галина Михайлівна Сагач, проректор Міжнародного народного університету українознавства імені Григорія Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, академік, святої великомучениці Варвари.
Музика її слів наче крилами ангела-охоронителя охопила місто. Адже серця всіх присутніх билися в ритмі золотої промови ритора Галини Сагач. Цей ритм поширювався аудиторією, випливав на площу, летів до каплиці святителя Миколи Чудотворця й хвилями любові розтікався над Бугським лиманом, линув у ту ноосферу, яка уособлює енергію інтелекту, але виходить із серця. Серця, сповненого любов’ю до людей, до життя, до Батьківщини. А ми всі сиділи наче заворожені, й слухали, й хотіли ще слухати, слухати…А у скронях пульсувало: «Спочатку було Слово, спочатку було Слово…». Спочатку був Логос, саме той енергетичний поштовх, який з Хаосу створив Космос, який неорганізовану матерію перетворив на організовану, що породило життя. Пригадалося Біблійне писання про створення світу. Одразу перед очима постали розписи Сікстинської капели у Ватикані, які виконав геній Відродження Мікеланджело. Творення світу Творцем. У цю мить проблиснула думка та ясно втілилась у зоровий образ – створення Жінки – Єви. Наче відкрилося: а це ж останнє творення живої форми! Найдовершеніше, найпрекрасніше! Жінка народжується довершеним створінням! А Чоловік – Адам – повинен все життя підніматися сходинами удосконалення – духовного й інтелектуального. Весь час у пошуку себе, власної сродності, за Григорієм Сковородою, у пошуках головного змісту життя. А Жінка – від природи, від Творця, знає призначення людини. Вона плекає дітей тілесних, духовних, дітей інтелекту, знання. Так, Чоловік й Жінка продукти діяльності Творця, рівні величини, але різноспрямовані вектори. Рух виникає під дією протилежностей. Життя зароджується з першого удару серця. Цей перший удар, поштовх серця, наче набат, проведе людину крізь роки до останнього свого удару, коли життя припиниться. Споконвічно так відбувається серед живої природи.
Щасливі ті люди, які знайшли себе, власну сродну діяльність і протягом життя творять у любові вербальні й візуальні форми. Щасливі й ті, хто спілкується з такими людьми, кому доля подарувала велику зустріч з творчими особистостями.
Доля ласкава до миколаївців. Нам принесено найцінніший подарунок – зустріч й спілкування з єдиним професором риторики в Україні, царицею красномовності, княгинею риторики, златоустою Галиною Сагач. Вона наче осяяна золотим світлом: золоте волосся, вишукано прибране в аристократичну зачіску, відкриває високе чоло мислителя. Обличчя світле, світиться золотим відтінком. Великі блакитні очі, обрамлені довгими пухнастими віями, випромінюють енергію любові та високого розуму. Рот красивої форми часто усміхається, і та посмішка наче обдаровує кожного. І линуть слова… Великий ритор зачаровує своїми словами, осмисленими, змістовними гірляндами звуків, які образно сприймає серце й мозок. Але спершу сприймає серце! Кордоцентризм Григорія Сковороди став міцним підґрунтям християнського кордоцентризму риторики Галини Сагач.
Творець дав людині вічну живу душу. Душу, яка болить, радіє, любить, відчуває й співає. Співає у тих, кому дано талант Слова. Людина повинна весь час вчитися красно говорити. Цим окультурюється мислення, думки сповнюються змістовністю. Порядок у думках налагоджує порядок у словах, надає культури, етики висловам. Моя душа раділа з того, що Галина Михайлівна пристала на нашу з Тетяною Іванівною Роскіною пропозицію приїхати до нас презентувати авторську школу риторики «Златоуст», провести на кількох майданчиках майстер-класи для вчителів, викладачів, бібліотекарів, журналістів, митців, а найважливіше, для молоді – наших учнів і студентів. Виступи відбулися у читальній залі МНПБ (директор – відмінник освіти України Роскіна Т.І.), у міському будинку вчителя (організовано науково-методичним центром управління освіти, керівник – відмінник освіти Удовиченко О.Л.), у МДУ імені В.О. Сухомлинського (ректор –професор , член-кореспондент АПН України Будак В.Д.)
Невисока на зріст, з гордовитою поставою золоточола жінка у розквіті мудрості за вісім годин у два дні запліднила своєю енергією логосу майже вісімсот осіб! По півтори-дві години вона виступала, розповідала, несла одухотворену мудрість, усмішку, гумор, надихала кожного присутнього на осмислення власного шляху життя, на розуміння та пізнання себе, на пошук сродної діяльності, на самоствердження. Слухачі сиділи зачаровані, а вона ні на хвильку не присіла: говорила, зверталася до кожного окремо й до всіх разом, відкривала мудрість, мудрістю надихала…
Діти її душі й інтелекту, які виносила серцем, книги п’ятитомника її наукового та педагогічного доробку з риторики, тепер оселилися на полицях міських бібліотек, у приватних зібраннях. Презентуються на сайті http://library.mk.ua/ Миколаївської науково-педагогічної бібліотеки. А скільки своїх книжок – «Княгиня красномовства», «Божий світ і ми», «Під покровом любові Богородиці», «Словом животворящим» подарувала вдячним слухачам! Дорослі люди, як діти, щиро раділи, брали автографи, проголошували слова подяки, ділилися враженнями. Найцікавішим стало те, що школярі Олександра Куценко, Артем Кравцов, Роман Мирзоян, які читали вірші за книгами Г.М. Сагач, були захоплені її виступом. Вони навіть не уявляли, що можна так красно розмовляти! Ці враження принесли перші плоди: відповіді цих учнів на уроках в школі стали значно кращими, більш цікавими. Діти інтуїтивно зрозуміли цінність красномовства виразного висловлювання, стали наслідувати інтонаціям професора риторики.
Всі присутні на майстер-класах та презентації дякували за організацію цієї зустрічі. А я намагалась пригадати, з чого розпочалося наше знайомство з Галиною Михайлівною. Жовтень 2010 року. Полтава. Конференція у Полтавському педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, присвячена проблемам декоративно-прикладного мистецтва та етнодизайну. Пленарне засідання в актовій залі. На трибуну виходить жінка. У програмі конференції знаходжу її прізвище, тему доповіді, її регалії. Жінка – професор, академік, доктор педагогічних наук починає говорити. В залі встановлюється тиша. Кожен чує биття власного серця, помічає, що б’ється воно у ритмі словотворення доповідача. Хочеться слухати й слухати, і розмислювати. Розумієш, що дійсно стоїмо на березі безмежного океану Знання, Мудрості.
Мені не давала спокою якась недовершеність змістовності у навчанні дизайну середовища. Формально все вірно. Тільки форма повинна бути відповідною змісту. Начебто й зміст відповідає меті, цілям і завданням підготовки фахівця. Саме через виступ професора риторики я зрозуміла, що основою дизайнера, котрий творить середовище життєдіяльності людини, повинна бути духовність! Кордоцентризм, проголошений слідом за Г.С. Сковородою Сагач Галиною Михайлівною, дає можливість матеріалізувати ідеї на засадах гуманізму. Той, хто професійно творить середовище людського життя, повинен володіти словом, вміти говорити, досконало опанувати вербальні комунікації й користуватися ними на благо людини! Можна заперечувати: художник, дизайнер володіють мовою образотворчого мистецтва, їм не потрібно досконало говорити й подібне. Ні! Треба вміти говорити! Красно, грамотно, переконливо. Тому що слово є матеріальною формою думки, ідеї. У митців образотворчості й слово повинно бути досконалим, одухотвореним, сповненим естетичними якостями.
Непомітно вийшло, що весь час подорожей мистецькою Полтавщиною ми з Галиною Михайлівною спілкувалися. Я висловилась, що моїм студентам-дизайнерам потрібно почути красномовність справжнього ритора, а пані Галина залюбки погодилась приїхати до міста святителя Миколи Чудотворця на зустріч. Шановні миколаївські освітяни й журналісти: Т.І. Роскіна, Л.В. Старовойт, О.М. Петренко, О.М. Дробишева, Т.І. Даниленко радо пристали на мою пропозицію запросити Г.М. Сагач до нашого міста. Скільки було хвилювання під час підготовки такого значного заходу! Перший виступ Княгині риторики запалив серця й викликав в усіх сльози радості прозріння. Спілкування – найцінніший дар людині – потрібно логічно формувати й оздоблювати вірно обраними словами, інтонацією, жестом, енергією думки. Кожен відчув, що доторкнувся до великого Божого Дару – Слова!
Миколаївська науково-педагогічна бібліотека (МНПБ) стала центром вербальної комунікації представників різних професій, різного віку. Прекрасний функціональний сайт бібліотеки допомагає читачам легко отримувати потрібну інформацію, дозволяє спілкуватися на засіданнях клубів «Позиція», « Альтернатива», студії «Подіум», проводити культурно-мистецькі заходи. Звучить музика, проголошуються вірші, відбуваються суперечки…
Галині Михайлівні Сагач Ольга Миколаївна Петренко, кандидат мистецтвознавства, доцент МДУ імені В.О. Сухомлинського, подарувала власну гру на фортепіано. Всі насолоджувалися виконанням мелодії «Аве Марія». А сама проректор Міжнародного народного університету українознавства імені Григорія Сковороди багатолітній лектор – златоуст товариства «Знання» України, професор риторики супроводжувала свої виступи співом незабутньої Раїси Кириченко та духовними піснями протоієрея Олександра Старостенко.
Вічна Душа, подарована Творцем людині, своїм співом – логосом – пробуджує поснулі душі інших, надихає на творчу працю, на добрі вчинки, примушує усвідомлювати й цінувати можливість спілкування. Від людини до людини через покоління й покоління золотий спів вічної Душі передає любов, сердечність й радість відчуття єдності з живим світом природи, радість від споглядання й розуміння краси Божого світу. Духовним імпульсом, отриманим від Г.М.Сагач, праонуки священницького роду, стало і моє відвідання святої літургії у Храмі 19 грудня – у день шанування небесного Ангела Охоронителя мого рідного міста Миколаєва.
Низький уклін Вам, золотомовна чарівнице, Галино Михайлівно! Ви – гордість України!

Інна Григорівна Черкесова, професор МФ КНУКіМ,
заслужений діяч мистецтв України, м. Миколаїв