Освіта в об’єднаних територіальних громадах

Отримання фінансової незалежності й самостійності об’єднаними громадами висуває вимоги щодо ефективного використання ними власних бюджетних коштів. Про те, як оптимізувати заклади школи та покращити якість освіти на селі, говорили під час прес-конференції, яка відбулася в Науково-педагогічній бібліотеці за підтримки Кризового медіа-центру. Миколаїв.
«Нерівномірність реформ – один із показників нашої неготовності до старту Нової української школи. Для того щоб освітня реформа була максимально ефективною, повинні бути мотивуючі фактори, чітка та зрозуміла дорожня карта, а також усвідомлення того, якими компетентностями володітиме майбутній випускник», − наголосив народний депутат України Тарас Кремінь, який є співавтором нового ЗУ «Про освіту». Також він нагадав, що в 2018 році парламентом було збільшено фінансування інклюзивної освіти (з 200 до 500 млн грн.), виділено 100 млн грн. на розвиток професійно-технічної освіти, 500 млн грн. – на старт Нової української школи.
Серед систем проблем, які гальмують реформу освіти на Миколаївщині, народний депутат України відзначив повільне створення опорних шкіл, неспроможність керівників окремих ОТГ прийняти рішення про оптимізацію цих закладів, відсутність чіткого розуміння освітніх потреб, формальні підходи до створення нового освітнього простору, залучення фінансових можливостей.
«Разом із передачею закладів освіти на місцевий рівень повинна бути чітка стратегія їхнього управління. Важливо також врахувати позитивний досвід інших областей», − переконаний Тарас Кремінь.
«Як показує практика, оптимізація освітньої мережі стала для громад серйозним викликом. ОТГ не розуміють, з чого починати цей процес, не хочуть брати на себе відповідальність, − говорить експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні», співавтор першого в Україні посібника «Нова школа у нових громадах» Айдер Сеїтосманов. – Проте оптимізація – це справа не одного дня, ми пропонуємо розпланувати її принаймні на шість років – із урахуванням усіх демографічних показників, кадрового потенціалу, якості доріг, наявності шкільних автобусів». Та поки керівники навчальних закладів не зрозуміють суть реформи, яким чином залучати батьків до створення партнерства, буде більше проблем, ніж результату.
Досвідом створення опорних закладів поділилася начальник відділу освіти, молоді та спорту Доманівської ОТГ Олександра Тихолаз. На території громади наразі функціонує 2 опорні школи, які мають 5 філій. Не вирішено питання з оптимізацією малокомплектної школи, де навчається 103 учні. «Сьогодні нам не вистачає освітньої субвенції, щоб виплатити заробітну плату педагогічним працівникам, маємо дефіцит у розмірі 3,8 млн грн.», − розповіла Олександра Тихолаз.
Директор Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації Олена Удовиченко також наголосила на необхідності грамотної оптимізації мережі: «В центрі уваги має бути учень».