Коли бракує слів

Важко починати щось писати, коли слова розбігаються. І воно ж і є, що сказати, а все одно слів не добереш. Мабуть, це був саме той захід, де хочеться залишитися. Хоча б на кілька хвилин розтягнути цей клятий час, не підвладний нікому. Особливо мені, випускниці, яка вже більше не прийде на заняття Альтанки як учениця. Не посидить, не попише віршики, не попросить змінити тему, не поскиглить, що нічого не пишеться. Тепер це все тільки минулий час, і метафори тут немає.
А взагалі-то про що я кажу. Нещодавно, а саме 11 червня, відбувся ну ніби-то звітній концерт гуртка Альтанка – “Дискримінація за віковою ознакою”. Секунда реклами: гурток діє на базі Дитячого Центру позашкільної роботи та Палацу творчості учнів. Складно називати це саме концертом, працівники відчинили мешканцям Альтанки двері науково-педагогічної бібліотеки у приміщенні Палацу (в народі “стєкляшка”), а організатор Ніна Паламарчук створила дружню сімейну атмосферу. Пафосно, але за два роки існування гурток “Альтанка” став насправді сім’єю. Великою і дружньою. Просто, тут кожен є другом один одному. Тут ніколи не траплялося суперечок. Наша кількість зростає. В нас з’явилися молодші мешканці, які також почитали свої поезії на рівні з тими, хто живе тут довше. Загалом, всі молодці. Звітували перед батьками та один перед одним, як належить. Це круто. Наймолодші вихованці Альтанки читали свої тексти: Ксюша Шията, Вероніка Мамот та Ліза Мамот. Ну а ось ті, кому трохи більше рочків: Марія Колесник, Оксана Шапіренко, Влад Басін, Валя Крюкова, Анна Шередько, Вова Лукасевич, Настя Фінік, Дар‘я Гончарова, Настя Лапа, Такуї Нікогосян, Аліна Данилова, Марія Салакова, Олександр Білокур.
До речі, в рамках, або поза рамками “Дискримінації…” відбулася презентація першої поетичної книжки “Манго на сніданок” вихованки гуртку Анни Шередько. Можу тільки уявити, наскільки для Ані це був важливий момент. Відкривала презентацію подруга авторки Світлана Рибіна (до речі, саме її ілюстрації прикрашають книжку), грала на гітарі і співала пісні, складені на вірші Ані. Панувала атмосфера тепла, дружня, такого ніби сімейного чаювання, але без чаю. Авторка відповідала на запитання, розповідала про книжку, читала свої тексти і, мабуть, кожний молодий поет радіє за цю подію в житті Анни.
Ми всі такі різні, що цим хочеться насолоджуватися і пишатися. Під пильним керівництвом Ніни Паламарчук, за участю Євгенія Півня, виховується щось більше, ніж літературна майстерність. Тут виховується терпимість, толерантність, особиста громадянська позиція, жага до справедливості і просто людяність. Я не хочу казати про те, що кожен виступив кльово, або хтось молодець, а хтось ні. Захід був про інше. Про щось глибше, ніж просто оцінки.
Аліна Данилова

no images were found

Фотосвітлини: Sasha Lemishevska