Айзман Давид Якович
(1869—1922)
Народився в Миколаєві 14 (26) березня 1869 року
. Закінчив Миколаївське реальне училище (1886). З кінця 1880-х років друкував нариси і оповідання в миколаївській газеті «Южанин» і «Одесском вестнике». Перший збірник письменника «Чорні дні» вийшов 1904 року (видавництво «Русское богатство», СПб.).
Автор збірників повістей і оповідань: «Льодохід», «Чорні дні» (1904), «Кривавий розлив» (1908), «Вороги», «Світлий бог» та ін. Критики називали Айзмана «фахівцем з єврейського питання» і «єврейським Чеховим». Найбільш яскравими творами Д. Айзмана вважаються трагедія «Терновий кущ», п’єса «Дружини», п’єса-казка «Світлий бог», комедія «Консул Гранат» (1923).
Помер Д. Я. Айзман 26 вересня 1922 року в Дєтском Сєлє (нині м. Пушкін Ленінградської обл., РФ)