Микола Павлович Леонтович

Ця серія документального циклу “Справа №” присвячена історії Миколи Павловича Леонтовича. Микола Леонтович народився у Кіровограді. Навчався в Одесі, де отримав освіту в галузі природничих наук. Після чого Леонтович переїхав до Миколаєва і став засновником миколаївського зоопарку. Вже в 27 років Микола Павлович став гласним миколаївської міської Думи, в 30 – заступником міського голови, та вже за два роки – міським головою. Він був дворянином за походженням та шанованою і поважною людиною. Історія миколаївського зоопарку почалась з захоплення Миколи та розведення ним акваріумних рибок. «Акваріум» Миколи Павловича невпинно збільшувався та незабаром став відомим навіть за кордоном. З плином часу акваріум перетворився на зоопарк, а згодом і на справу усього життя. Окрім створення зоопарку, Леонтович мав низку інших заслуг перед Миколаєвом. Зокрема відкриття трамвайних колій, у якому він приймав безпосередню участь. До його заслуг також відносять заснування двох музеїв та першого кінотеатру, водопровід та електропостачання міста. У 1918 році Миколу Леонтовича було вперше заарештовано, що вкрай негативно позначилося на його колекції. Після визволення з в’язниці він подарував свою колекцію місту, акваріум був націоналізований, а сам Леонтович призначений його першим директором. Для Миколи почались трудові будні, усі сили йшли на порятунок колекції, а з часом і на її розширення. Завдяки йому колекція невпинно поповнювалась новими екземплярами та користувалась шаленою популярністю. З появою потреби в розширенні, у 1924 році, було відкрито зоологічний відділ. Акваріум було перейменовано у акваріум-зоосад.

У той час це був найменший зоопарк СРСР, який завдяки плідній праці набув нинішніх розмірів і став найбільшим в Україні. Через своє дворянське походження М.Леонтович разом із сім’єю неодноразово переслідувалися чекістами. У 1934 році його заарештували та ув’язнили на п’ять років за обвинувачення у антирадянській агітації, старшого сина Миколи Леонтовича – Олександра. Самого ж Миколу Павловича було знято з посади директора і призначено простим науковим співробітником, а потім і зовсім звільнено. У 1937 році він був звинувачений у зв’язках з контрреволюційно налаштованою інтелігенцією та участю у військово-офіцерській організації і заарештований на 10 років. Влада зробила все можливе аби відправити ім’я Леонтовича у забуття. Про його долю не могли дізнатись навіть рідні та близькі. За відомою легендою Леонтовича було розстріляно ще до початку війни, точна дата не відома нікому. Лише після смерті Сталіна Микола Павлович був реабілітований. Пішовши з життя, Микола Леонтович залишив у спадок Миколаєву свою гордість, свій зоопарк.

Над програмою працювали:
Автори сценарію – С.Пишненко, В.Топчий
Редактор – В.Лисюк
Режисер – С.Пишненко
Оператор – М.Симоненко
Звукорежисер – А.Мунтян
Монтаж – С.Пишненко, Є.Пазініч