Феодосій Камінський

Феодосій Камінський – краєзнавець, археолог, офіцер, учасник громадянської війни. Саме йому присвячена серія документального циклу “Справа №”.

Феодосій був одним із вчених, які заклали основу вітчизняної науки. Ф.Камінський ще з восьми років навчався у трирічній школі грамотності, після її закінчення перейшов до міського шестикласного училища. Від батька перейняв захоплення українськими народними піснями. Закінчивши училище, отримує офіцерське звання у військовій школі. Та своє покликання він знайшов у дослідженні античності. Потрапивши до Єгипту, працював у експедиції, яка пізніше прославилася тим, що відкрила піраміду Тутанхамона.

У вільний від служби час Феодосій займався дослідженням пам’яток Херсонесу, брав участь у розкопках давньогрецької колонії, займався історією козацтва. До Миколаєва Камінський прибув у 1913 році, займався організацією експозиції для природно-історичного музею. Проводив археологічні розкопки скіфських курганів та брав участь у дослідженні античної Ольвії, куди його запросив Борис Фармаковський. Археологічний матеріал, знайдений під час розкопок, був направлений до музею.

За час, коли він був учасником війни, Феодосій отримав чотири поранення,отримав звання капітана. Був обраний делегатом до полкового, а незабаром армійського комітетів. Та маючи шалену пристрасть до археології, він кидає військову службу та повертається до роботи в миколаївському музеї. У Феодосія Тимофійовича було багато планів, пов’язаних з улюбленим заняттям, але їх зруйнував арешт. Щойно звільнившись він почав працювати хранитилем історико-археологічного музею. Підтримкою у всіх його починаннях була його дружина Марія. Творчі плани щодо музею, його розвитку, роботи з колекціонерами знову були зруйновані черговим арештом. З того часу і почалась низка арештів та допитів. Але ні це, ніщо інше не могли змусити його покинути улюблену справу. Він зробив вагомий внесок у організацію охорони пам’яток Ольвії, виступив ініціатором підготовки проекту про державний заповідник ” Ольвія”.

У 1937 році він був звинувачений у приналежності до контрреволюційної націоналістичної організації та засланий до табору. Після повернення йому було заборонено проживати у великих містах, та незважаючи на це він продовжив займатися науковою роботою. І знову заслання, від якого Камінського намагалась врятувати дружина, звертаючись з проханнями помилувати чоловіка, та все даремно. До Миколаєва повернувся лише у 1954 році та знову зайнявся улюбленою справою, став старшим науковим співробітником краєзнавчого музею. Після відміни всіх звинувачень відновив свою наукову діяльність.

Над програмою працювали:
Автори сценарію – С.Пишненко, С.Макарчук
Редактор – В.Лисюк
Режисер – С.Пишненко
Оператор – М.Симоненко
Звукорежисер – А.Мунтян
Монтаж – Є.Пазініч