Андріан Топоров – почесний громадянин м. Миколаєва

У цій серії документального циклу “Справа №” мова йде про талановиту, інтелігентну людину, творчу особистість – Адріана Топорова. У фільмі наведені уривки з легендарної книги Топорова – “Селяни про письменників”, інтерв’ю його нащадка, жителів Миколаєва, а також записки самого письменника.
Адріан Митрофанович Топоров народився в бідній селянській сім’ї в селі Стойло Старооскольського повіту Курської губернії. В 1908 році закінчивши Каплинську другокласну вчительську школу, почав свою просвітницьку роботу в Курській губернії, далі в Барнаулі і в алтайському селі Верх-Жиліно. Саме тут він зібрав матеріали, які потім стали фундаментом для книги “Селяни про письменників”. Адріан Топоров читав селянам твори світової і російської літератури та залучав їх до обговорення почутого. Думки та враження селян, від зачитаних Адріаном творів, він одразу занотовував. Саме думки селян, їхнє бачення літератури стали основою книги.
Чутка про вчителя з віддаленого куточку Сибіру прокотилась усією Росією. Він отримував численні схвальні відгуки від відомих письменників. Та представники влади не поділяли їхніх поглядів. Селяни були неупередженими критиками. Нерідко під жорстку селянську критику потрапляли твори відомих письменників, які більшість вважала шедеврами. Адріан жорстко критикував радянську літературу, яка носила агітаційний характер, не боявся виступати проти влади і завжди захищав невинних. У 1937 році він був засуджений і вже подумки готувався до страти – та отримав 5 років позбавлення волі. Перше видання його книги було вилучено, як доказ(и) контрреволюційної діяльності. З часом влада змилувалась та відпустила Топорова на батьківщину. Та лише в 1949 році відбулось його остаточне возз’єднання з родиною та переїзд спочатку до Житомира, а незабаром і до Миколаєва. Ще довгий час Адріан Топоров відчував на собі наслідки тодішнього ув’язнення. Труднощі з працевлаштуванням значно погіршували становище сім’ї. Лиш у Миколаєві Топоров зміг продовжити свою літературну діяльність. Окрім усього, Андріан був ще блискучим краєзнавцем і саме він зумів повернути миколаївцям майже забуті імена видатних постатей.
Адріан Топоров мав три батьківщини, однією з яких вважав місто Миколаїв. Саме тут він прожив 35 років, займаючись літературною та громадською діяльністю, написанням підручників. Ще за часів проживання в комуні Топоров навчав діда та батька видатного космонавта Г. Титова. За запрошенням Топорова Герман Титов прибув до Миколаєва заради зустрічі з тим, хто навчав його батька і кому завдячує власній освіті та успіхам. Герман назвав його «духовним дідом». Адріан був блискучим оратором та вчителем. Неоціненним є також вклад Адріана Топорова у розвиток обласної бібліотеки ім. О.Гмирьова. Саме завдяки його зусиллям бібліотека отримала гідні умови для свого існування. З розширенням фонду приміщення стало непридатним для роботи. Завдяки численним публікаціям Топорова в пресі було виділенню нове – нині відоме – приміщення для бібліотеки. Його цікавило все, що відбувалося навколо нього. Він друкував замітки у газетах в яких закликав розвивати культуру міста. Був прийнятий у спілку письменників. Свого часу Адріан Митрофанович та його онук Володимир грали на скрипці у напівпрофесійному симфонічному оркестрі. Народний учитель – саме таким званням його нагородило суспільство.

Частина 1.

Над програмою працювали:
Автори сценарію – В.Завізіон, Ю.Бойденко, О.Руда
Режисер – В.Завізіон
Асистент режисера – А.Калістратов
Оператор – М.Симоненко
Звукорежисер – А.Мунтян

Частина 2.

Над програмою працювали:
Автори сценарію – В.Завізіон, Ю.Бойденко, О.Руда
Режисер – В.Завізіон
Асистенти режисера – А.Калістратов, Г.Панкова
Оператор – М.Симоненко
Звукорежисер – О.Касімцев