Цикл передач «Справа №»

Сьогодні не лише фахівці, але й широкі верстви населення виявляють великий інтерес до рідної історії, особливо до її трагічних сторінок, приховуваних радянським режимом подій і фактів. Тяжкою спадщиною кривавих часів були масові репресії проти різних верств радянського суспільства, що чинилися злочинним сталінським режимом та його провідниками в Україні.
З перших днів приходу до влади більшовики встановили терор і насильство проти людей, які чинили опір тоталітарним намірам. І першими під прес репресій потрапили ті, хто виступав проти встановлення людиноненависницького ладу в країні.
Не оминули ці біди й Миколаївщину. Жителі області могли бути засуджені на підставі рішень сходів громади села, сільської ради, трійок УНКВС особливих нарад при наркомі МВС і генеральному прокуророві СРСР. В управлінні Служби безпеки України по Миколаївській області зберігається понад 13,5 тис, справ громадян, притягнутих до кримінальної відповідальності в ті роки. Серед них є такі, за якими проходили 10–20 і навіть сотні осіб. Всього ж за існуючими даними тільки в 20–30-х рр. ХХ ст. на основі підрахунків було репресовано 4047 сільських жителів Миколаївщини. В ці ж роки важко віднайти підприємство на території області, якого б не торкнулися жорна репресій. «Ворогів народу», «шкідників» можна віднайти на суднобудівних заводах, пунктах «Заготзерна», в цехах з виробництва олії, на «бурякопунктах», текстильних і харчових фабриках. У промисловості було піддано репресіям 1903 чоловіка. Сталінська машина терору і репресій не знала перепочинку. Не встигала закінчитися одна «блискавична операція» проти ворогів народу, як в кабінетах НКВС готувалися інші. Масові репресії здійснювалися і в період колективізації сільського господарства, про що яскраво свідчать політичні процеси 30–40-х і початку 50-х років ХХ століття, коли через особливі наради, колегії, «трійки» і «двійки» в табори ГУЛАГу було відправлено сотні тисяч громадян.
У СРСР запанувало жорстоке сталінське свавілля, яке було антиподом демократизму, громадянського суспільства та правової держави. Було заборонено будь-яку політичну опозицію і вільнодумство. І хоча минуло уже чимало часу, але в суспільстві ще й досі не вмер міф про Сталіна, нібито непричетного до масових репресій. Документи, конкретні дії, історичні джерела і самі репресовані свідчать про інше. Подібного терору історія ще не знала.

Впродовж майже півстоліття тема репресій привертала увагу вітчизняної та світової громадськості, починаючи ще з історичної доповіді М.С. Хрущова на ХХ з’їзді КПРС про культ особи Сталіна. Однак реально оцінити всю масштабність злочинів, їх трагічні наслідки, стало можливим лише після краху комуністичної системи, коли почали створюватися умови для всебічного вивчення історичних джерел, пов’язаних з масовими репресіями і виявленням нових фактів фізичних та моральних втрат українського народу. Суспільство повинно віддати данину пам’яті безвинно загиблим жертвам більшовицького тоталітаризму, донести цю пам’ять до прийдешніх поколінь і назавжди виключити найменшу можливість повторення проявів безмежної влади структур тоталітарної держави над беззахисним населенням.
Пропонуємо ознайомитися з представленими відеоматеріалами для подальшого використання на уроках історії.

2015
Віктор Лягін.
Підпільно-диверсійна група “Миколаївській центр”
Верман Віктор Едуардович
Розвідувальна мережа «Ллойд» Жан Діденко
Андріан Топоров – почесний громадянин м. Миколаєва Ульріх Келлер
2016
Олександр (Олесь) Бердник Іван Носенко
Голодомор 32-33 років Юрій Йосипович Тютюнник.
Повстанський рух на Миколаївщині 1920 рр.
Феодосій Камінський Микола Павлович Леонтович